В Німеччині обговорюють стратегії стримування ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини”
У політичних колах Німеччини з’явилися кілька ідей, спрямованих на пом’якшення наслідків і ризиків, пов’язаних з успіхом ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини” (AdN) на найближчих земельних виборах.
З огляду на зростаючу популярність “АдН” та ймовірну перемогу в землі Саксонія-Ангальт на виборах 6 вересня, політики розглядають кілька варіантів дій для зниження пов’язаних із цим ризиків.
Відзначимо, що перемога “АдН” у Саксонії-Ангальт може стати прецедентом, адже це буде перший випадок, коли ультраправі отримають посаду земельного прем’єра, що є історичним досягненням для партії.
Можливі дії для стримування “АдН”
Одним із варіантів обмеження доступу партії до важливих обговорень є посилення комунікацій між міністрами внутрішніх справ. Це викликано побоюваннями щодо розгляду найважливіших тем безпеки, які можуть проходити без участі представника “АдН”. Водночас юридична база для такого підходу викликає сумніви.
Ще одна ідея полягає в тому, щоб обмежити доступ представників партії до чутливої інформації з питань безпеки, що, за попередніми оцінками, може бути юридично можливим.
Третім варіантом є використання системи “фінансового балансування” між землями. Саксонія-Ангальт, котра протягом десятиліть отримувала підтримку більш заможних земель, у 2025 році отримала близько 20% свого бюджету з федеральних фондів.
Також існує так звана “ядерна опція” — federal coercion, яку може ініціювати федеральний уряд за згоди Бундесрату. Якщо, наприклад, місцевий уряд “АдН” відмовиться забезпечувати потреби шукачів притулку, федеральний уряд має право втручатися і забезпечувати базові послуги.
Однак “федеральний примус” жодного разу не застосовувався, і коментуючи ситуацію, опитані не назвали цей варіант реалістичним. Це може бути пов’язано або з принципових міркувань, або зі страхом, що згадка про нього може бути використана партією “АдН” у виборчій кампанії.
Нагадаємо, лідерка “АдН” Аліса Вайдель підтвердила наміри партії вивести Німеччину з Шенгенської зони та єврозони у разі приходу до влади.
