Литва стане першою країною у світі, яка розпочне демонтаж реакторів, аналогічних до ЧАЕС

Литва стане першою країною у світі, яка розпочне демонтаж реакторів, аналогічних до ЧАЕС

Литва готується до демонтажу реакторів на Ігналінській АЕС

Литва розпочинає підготовку до демонтажу активних зон реакторів РБМК на Ігналінській атомній електростанції, які є аналогічними тим, що використовувалися на Чорнобильській АЕС. Це перший випадок у світі, коли такі роботи реалізуються.

У другому енергоблоці Ігналінської АЕС встановлені реактори РБМК, які вважаються одними з найпотужніших у світі. Наразі працівники електростанції займаються демонтажем усіх можливих елементів без залучення висококваліфікованих експертів.

Демонтаж активної зони реактора виконуватимуть з використанням сучасних технологій. Відзначається, що роботи з обладнанням, яке має високий рівень радіації, зазвичай не виконуються людьми.

Очікується, що для демонтажу графітових компонентів реактора залучать фахівців з міжнародних компаній, найімовірніше, зі США або Франції.

«Це буде найскладніше завдання. Але ми станемо першими у світі, хто його виконає», – зазначив директор станції Лінас Баужис.

До завершення цього етапу ще далеко. Наразі відвідувачі все ще можуть оглядати об’єкти реактора.

«Усі екскурсії заброньовані на кілька тижнів вперед», – повідомила Мілда Кішкіте, проводячи екскурсію по електростанції, яка поступово демонтується і розрізається на частини.

У цей час місто Вісагінас працює над створенням іміджу центру ядерного туризму, адже звичайні відвідувачі приносять лише обмежену економічну вигоду. Мета – залучити фахівців та ентузіастів, зацікавлених у ядерній енергетиці.

«Загалом 45% обладнання вже демонтовано», – повідомила речниця станції Йоліта Мажейкієне.

Хоча відпрацьоване та невикористане ядерне паливо вже вивезено, контроль доступу на об’єкті залишається незмінним протягом десятиліть. Відвідувачі повинні дотримуватися правил безпеки: носити подвійний одяг, рукавички, шапки та інше захисне спорядження.

«Процес демонтажу має бути завершений до 2049 року. Важливо, що ми вилучили все паливо з реакторів і помістили його на зберігання на 50 років. Протягом цього періоду держава повинна побудувати глибоке геологічне сховище для остаточного захоронення відпрацьованого пального до 2090 року», – додав Баужис.

Наразі геологи оцінюють 77 потенційних майданчиків у майже 30 муніципалітетах. Муніципалітет Вісагінас вже виключено як непридатний для такого сховища.

«Де саме буде розташоване сховище, визначатимуть науковці, а не політики», – підкреслив Баужис.

Політичні суперечки щодо остаточного місця розташування триватимуть і надалі. Матеріали, які не підлягають продажу чи повторному використанню, відправляють на сховища відповідно до їхнього рівня радіоактивності. Наразі ці об’єкти є лише тимчасовими, поки не буде знайдено постійне рішення.

Днями стало відомо, що Норвегія виділяє понад 9 млн євро на відновлення захисного саркофагу над Чорнобильською АЕС після пошкодження російським безпілотником.

США у квітні висловили готовність надати до 100 млн доларів у межах спільних зусиль Групи семи для ремонту нового саркофагу над Чорнобильською АЕС.

ЄС до 40-ї річниці аварії на ЧАЕС закликав РФ зупинити атаки на ядерні об’єкти в Україні.

Поділитися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

14 − два =