У Люксембурзі ексгумували прах Андрія Мельника та його дружини
19 травня у Люксембурзі відбулася церемонія ексгумації праху полковника Армії УНР та голови ОУН у 1938-1964 роках Андрія Мельника і його дружини Софії Федак-Мельник. Цю подію прокоментував перший заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Богдан Червак.
Червак зазначив: “Церемонія відбувалася у відповідності до поховання 1964 року: з трояндами, прапором ОУН, молебнем, тужливим співом і сльозами. Однак цього разу основною відмінністю стало те, що полковнику виявили найвищу шану незалежної України.”
На ексгумацію також прибули представники української влади з Офісу Президента, Міністерства закордонних справ та Українського інституту національної пам’яті.
Коментуючи цю подію, президент Володимир Зеленський відзначив: “Україна повертає своїх героїв, які захищали незалежність і були поховані за межами нашої держави. Повернення останків Андрія Мельника та його дружини є важливим кроком. Ведуться переговори про повернення інших видатних українців, зокрема полковника Євгена Коновальця.”
Українська греко-католицька церква оголосила, що заупокійні богослужіння у зв’язку з приїздом останків Мельників відбудуться з 22 по 24 травня, а перепоховання у Пантеоні видатних українців на НВМК планується на 24 травня.
Повернення останків стало можливим завдяки рішенню Кабінету Міністрів України, який 15 травня затвердив план заходів з організації перепоховання.
Андрій Мельник – видатний військовий та політичний діяч XX століття, полковник Армії УНР, близький соратник Євгена Коновальця. У 1938 році він очолив Провід українських націоналістів, підтримуючи помірнішу частину ОУН. Після війни присвятив себе об’єднанню української еміграції та висунув ідею Світового конгресу українців. Помер у 1964 році в Люксембурзі, де й був похований.
Цікаво, чому тільки зараз? Здається, знову розіграють старі карти. Чи не краще було б займатися справжніми проблемами, а не копати в минулому?