Критика рішення президента Польщі щодо ордена Білого орла
У польському виданні Rzeczpospolita, відомому своїми правими поглядами, з’явилася колонка, яка різко критикує рішення президента Кароля Навроцького про відкликання ордена Білого орла, наданого президенту України Володимиру Зеленському.
Автор статті, Богуслав Хработа, який раніше був головним редактором Rzeczpospolita, зазначає, що це рішення стало причиною найглибшої кризи у польсько-українських відносинах з моменту здобуття Україною незалежності. Він підкреслює, що це крок назад у відносинах між двома країнами, які в останні 30 років будувалися на принципах примирення та допомоги.
Хработа акцентує, що дане рішення є образливим жестом на адресу президента воюючої країни. Він також критикує рішення Зеленського про найменування одного з українських підрозділів на честь УПА, проте вважає, що вчинок Навроцького є набагато серйознішим і шкодить стосункам між Польщею та Україною.
Автор стверджує, що дії Навроцького можуть бути сприйняті як жест на підтримку політичних кіл, які дотримуються націоналістичних поглядів і не підтримують ідеї європейської солідарності. Він закликає до побудови добросусідських відносин, а не до їх руйнування, підкреслюючи, що президент Польщі увійде в історію не як будівельник, а як руйнівник.
Хработа також висловив бажання почути думки членів колегії ордену Білого орла щодо рішення президента і чи підтримують вони його.
Нагадаємо, що 19 червня Кароль Навроцький ухвалив рішення про позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого орла через назву одного з українських підрозділів на честь УПА. Це викликало реакцію з боку низки українських чиновників, які оголосили про намір повернути свої польські нагороди.
Крім того, виникло питання щодо участі Зеленського в Конференції з відновлення України, яка відбудеться в Гданську.
У канцелярії президента Польщі пояснили, чому відібрана нагорода залишається у деяких спірних історичних постатей, порівнявши повернення ордена поштою з образою.

Не знаю, чи правильно поступив Зеленський, але такі кроки завжди викликають багато запитань. Чи готові ми платити за політичні рішення ціну національних символів?