Дебют Емілі Конрад на дорослому чемпіонаті світу з фехтування
Українська шпажистка Емілі Конрад успішно дебютувала на дорослому чемпіонаті світу в Гонконзі, потрапивши до 1/16 фіналу в індивідуальних змаганнях і чвертьфіналу в командному турнірі.
18-річна киянка поділилася враженнями від першого виступу на такій великій міжнародній арені, розповіла про різницю між індивідуальними та командними змаганнями, а також порівняла підходи до тренувань в Швейцарії та Україні.
Враження від дебюту
– Це дебютний для вас дорослий чемпіонат світу, задоволені своїм виступом?
– Атмосфера чемпіонату була чудовою, і організація змагань на найвищому рівні. У Азії завжди все організовано добре, і цей чемпіонат підтвердив це. Зали були неймовірні, а трибуни заповнені глядачами, які активно підтримували спортсменів. Це створювало особливу атмосферу, яку я не відчувала раніше. Щодо мого виступу, то я не знала, чого очікувати після травми. Звісно, хотілося пройти далі, але враховуючи всі обставини, я задоволена результатом.
Складність змагань
– Наскільки складніше фехтувати проти досвідчених суперниць?
– Це скоріше цікавіше, ніж складніше. Досвідчені спортсменки швидко змінюють тактику, і це змушує постійно аналізувати ситуацію. Тактична боротьба робить поєдинки більш захопливими, і мені подобається цей формат, адже він вимагає нових рішень під час бою.
Командні змагання
– Як можете прокоментувати результат збірної України на чемпіонаті світу?
– Реалізувати себе на 100% у спорті складно, але у командних змаганнях я відчувала, що ми боролися до останнього поєдинку. Нам вдалося нав’язати боротьбу кожній команді, що дуже тішить. Програти матч за вихід до четвірки було прикро, адже я впевнена, що наша команда здатна на більше. Цей результат дарує як позитивні емоції, так і мотивацію для подальших досягнень.
Індивідуальні та командні змагання
– Де вам комфортніше: у індивідуальних чи командних змаганнях?
– Індивідуальні та командні змагання дуже відрізняються. Перед командними стартами я відчуваю більше хвилювання через відповідальність за команду. Водночас командні змагання дають можливість легше адаптуватися до стресу, адже ми підтримуємо одна одну. Для мене обидва формати мають свою унікальну атмосферу.
Підтримка матері
– Як досвід вашої мами, головного тренера збірної, допомагає вам?
– Я довіряю її порадам, адже вона пройшла через багато ситуацій, в яких я зараз опиняюся. Її досвід є для мене дуже важливим.
Різниця в тренуваннях
– Як ви порівняєте тренування в Україні та Швейцарії?
– У Швейцарії є менше фехтувальних тренувань, але більше уваги приділяється фізичній підготовці. Також є свобода самостійно планувати графік. В Україні ж вищий рівень організації фехтувального процесу і більше спільних тренувань. Обидва підходи мають свої переваги.
Цілі на майбутнє
– Коли ви плануєте опинитися на п’єдесталі дорослих міжнародних змагань?
– У фехтуванні не можна просто ставити мету виграти медаль на наступних змаганнях. Я намагаюся на кожному старті показувати свій максимум і працювати над собою щодня. Для мене важливіше поступово ставати сильнішою, а не прив’язувати свої цілі до певних термінів.
