Один з найвидатніших тренерів в історії англійського футболу, Браян Клаф, у проміжках між успішними етапами роботи в Дербі та Ноттінгемі попрацював у Брайтоні. Він провів сезон у третьому дивізіоні, але не зміг підняти команду в верхню частину таблиці, згодом написав у своїй автобіографії:
“Люди приїжджають до Брайтона з різних причин: на відпочинок, на одноденну екскурсію, щоб провести там старість, на конференцію Консервативної партії або на розпусний вікенд. За всієї поваги до клубу та його вболівальників, заради футболу туди не їздять… Брайтон – не великий клуб і навряд чи колись ним стане”.
Пройшло багато років, але тепер є ті, хто може спростувати слова Клафа.
Тоні Блум: геній покеру, який досяг успіху в іграх розуму й за межами столу
Про великого боса Брайтона вже виходили окремі матеріали на нашому сайті.
Про таку особистість слід зняти фільм. Це буде щось на кшталт “Спіймай мене, якщо зможеш” в поєднанні з “Вовком з Волл-стріт” – про авантюриста, який не боїться грати за правилами, діяти на межі та регулярно перемагати.
“Покер дає хороше розуміння багатьох речей. Допомагає читати ситуації і людей, ухвалювати складні рішення. Ці навички можна використовувати в бізнесі і, звісно, в управлінні футбольним клубом” – скромно пояснює людина, яка підпорядкувала своїм ідеям як штучний інтелект, так і складні скаутські системи.
Система Блума вражає своїм масштабом. Смішно згадувати, як Челсі, прибувши з величезними коштами, планував скуповувати всіх. “Сині” навіть за Грема Поттера заплатили 21,5 мільйона фунтів (світовий рекорд для тренерів). Кайседо, Кукурелья та Роберт Санчес коштували понад двісті мільйонів на трьох. Після цього Челсі перекупив Жоау Педру та “переманив” скаутів Брайтона, але “чайки” лише зміцніли.
Хоча Поттер до кінця сезону не допрацював, цікаво, що Кайседо, Кукурелья та Педру успішно розкрилися в Челсі. Вайт і Троссар сильно допомогли Арсеналу в боротьбі за чемпіонство, а Мак Аллістер став ключовою фігурою у Ліверпулі. Брайтон перетворився на майданчик, де не лише дорого продають гравців, а й підтверджують їхню виняткову якість.
Уміння Брайтона знаходити нових гравців – це окремий вид мистецтва. Той же Кайседо приїхав з Індепендьєнте дель Вальє – чи чули ви про цей клуб? Каору Мітому знайшли в Кавасакі Фронтале, Мак Аллістера – в Аргентинос Хуніорс, а досвід Поттера обмежувався лише Швецією. Ця неймовірна робота створила основу для ривка провінційного клубу.
Фабіан Гюрцелер: тренер-вундеркінд, прихильник пресингу
Осінь 2026 року принесла Брайтону приємну, але й парадоксальну ситуацію: “Чайки” забрали всі індивідуальні нагороди за вересень – найкращому гравцеві, найкращому тренерові та за найкращий гол, а наставник Фабіан Гюрцелер став наймолодшим з лауреатів.
Фабіан вже давно тренує: в Брайтоні розпочав третій сезон. Йому 33 роки, і гравців старших за нього вже небагато. Коли п’ять років тому він почав кар’єру головного тренера в Санкт-Паулі, то був одного віку з половиною своїх підопічних і суперників.
Як гравець, Гюрцелер був капітаном Баварії, хоча ви, можливо, не пам’ятаєте цього: він капітанив у дублі. Реалізуватися як футболіст не зміг – швидко перейшов до інших ролей. Перед Санкт-Паулі він був граючим тренером аматорської команди та вивчав спортивний менеджмент, що дозволило йому швидко продемонструвати результат. Нещодавній вихід Санкт-Паулі до Бундесліги – це його заслуга, навіть незважаючи на те, що в Бундеслізі він ще не тренував, перейшовши в Брайтон одразу після підвищення.
Гюрцелер змінив на півдні Англії Роберто де Дзербі, котрий був яскравим та виснажливим фахівцем. Фабіан поділяє з італійцем подібні принципи: любить контроль м’яча та атакувальний футбол. Але, не руйнуючи нічого старого, Гюрцелер додав новий козир, який нагадує про український стиль гри.
Брайтон – найкраща команда Англії за інтенсивністю пресингу. Показник PPDA – співвідношення передач суперника до однієї оборонної дії команди – у “чайок” становить вісім, менше, ніж у будь-кого іншого. Іноді здається, що команда Гюрцелера грає в більшості – і це не залежить тільки від останнього матчу з Брентфордом, де так і було. Хоч Фабіан і був ще дитиною, коли помер Лобановський, його Брайтон демонструє стиль гри, властивий Метру.
Фабіан Гюрцелер
Інтернет
На другому місці в рейтингу PPDA – Тоттенгем, що підкреслює: просте бігання за суперником не дає результату. Брайтон не є командою, яка переграє сильніших завдяки простим прийомам. У матчах проти Ліверпуля та Арсенала саме Брайтон був топ-клубом – і в цьому контексті неважливо, що “каноніри” зазнали поразки (це була єдина їхня втрата очок у сезоні), а “червоні” програли.
Брайтон грає як топ-клуб. У поточному сезоні АПЛ він забив найбільше, здобув чотири розгромні перемоги, за створеними моментами посідає друге місце (перше – Манчестер Сіті, котрий, мабуть, незабаром втратить лідерство), за поверненням м’яча під час володіння – перший.
“Чайкам” також не чужі типово середняцькі методи: команда лідирує за голами зі стандартів і за кількістю точних довгих передач. Проте це лише штрихи до портрета: середньостатистичним суперникам вони створюють не менше проблем, ніж умовні Баварія з Арсеналом, і більше, ніж італійські гранди.
Ігрова система Гюрцелера допомагає розкривати талант кожного футболіста. Наприклад, під його керівництвом Денні Велбек встановив особистий рекорд результативності на 18-му році виступів в АПЛ. Він став ветераном, але забив 13 м’ячів за сезон, а згодом перейшов у Челсі… і “чайки” тільки зміцнилися, адже Велбек – обмежений гравець. З Хараламбосом Костуласом та Жоржиньйо Рюттером атака Брайтона стала більш потужною та різноманітною.
На мою думку, ключовим моментом в історії Брайтона стало літо 2024 року. Тоді де Дзербі, після не провального, але цікавого етапу, пішов до Марселя, який тоді зовсім не був сильнішим, а новим тренером став Гюрцелер. Це неочевидне рішення, адже Фабіан не мав досвіду роботи з зірковими гравцями, проте воно спрацювало. Де Дзербі виявився надто імпульсивним, а Гюрцелер допоміг Блуму вибудувати сильну команду.
Барт Вербрюгген: воротар із навичками останнього захисника
Для ігрової системи Гюрцелера важливий воротар із високою культурою пасу. Його команди не можуть собі дозволити вибивати м’яч якнайдалі, адже вони повинні тримати м’яч з перших передач. Тут на користь клубу прийшла людина, яку помітили під час найгіршого сезону в історії клубу.
Зараз Вербрюггена знають багато, але на початку кар’єри навіть важко було назвати його перспективним. Він виростав у Бреді, але в Ередивізі так і не зіграв: як і належить воротареві з таким прізвищем, швидко перебрався до Бельгії.
Барт потрапив до Андерлехта, де сидів у глибокому запасі два роки. Він почав грати в сезоні 2022/23, але навіть це було складно назвати його заслугою. Легендарний бельгійський клуб зайняв 11 місце, що було немислимим для нього: Андерле
