Амедспор: нова футбольна сенсація Туреччини
Амедспор з Діярбакира, що щойно дебютував у турецькій Суперлізі, вже встиг стати європейською футбольною сенсацією.
Після шести турів ця скромна команда, під керівництвом Бесніка Хасі, йшла в ногу з гегемоном – Галатасараєм!
Попри обмежені фінансові можливості та постійні звинувачення в дискримінації, влада Стамбула не проявляє ентузіазму до Амедспора, штрафуючи команду при першій можливості.
Футбол перестає бути просто грою, особливо у цій ситуації.
Клуб став улюбленцем турецьких курдів, а його успіхи викликають значний інтерес.
***
“Чому стамбульські команди не можуть програти? Ми звертаємося до влади та федерації: як це можливо? Ми лідируємо, але грати так неможливо!” – емоційно висловився президент Амедспора Нахіт Ерен.
Ці слова легко зрозуміти.
20 вересня Амедспор здобув перемогу над Бешикташем з рахунком 3:2, але чому 14 хвилин додаткового часу? Чому пенальті та вилучення в компенсований час?
На ці питання немає футболістських відповідей.
Єдине чесне пояснення – політичне.
Протягом матчу фанати Амедспора співали курдською, а після третього голу влаштували класичну перекличку: одна трибуна питала “Kîne em?” (Хто ми?), інша відповідала “Kurdin em!” (Ми курди!).
Нещодавно за такі дії в Туреччині можна було потрапити до в’язниці, і відлига подобається далеко не всім.
Курди, однак, відчувають піднесення і не бояться авторитетів. Вже постраждали не тільки Бешикташ, але і Трабзонспор з Мохамедом Салахом та Русланом Маліновським.
“Ми перемагаємо завдяки молитвам наших матерів. Лише зараз ми відчуваємо єдність народу. Багаторічне прагнення до перемоги приніс великий ентузіазм,” – зазначив менеджер Азіз Елальді.
***
Ця історія справді довга і кривава.
Курди – четвертий за чисельністю народ на Близькому Сході, який ніколи не мав власної держави.
Розділені між Туреччиною, Сирією, Іраком та Іраном, вони говорять різними діалектами і часто не розуміють один одного. Кров – це те, що їх об’єднує.
На протязі століть курдам часто дарували автономії, але реального визнання не було. Тільки у 1920-х французи та британці задумалися про незалежний Курдистан, але знайшли нафту і відмовилися від ідеї.
Турки ж запам’ятали як ентузіазм курдських еліт, так і влаштували терор для 13-мільйонної меншини: заборонили говорити, публікуватися та співати курдською. Кожен вияв курдської культури вважався актом сепаратизму.
Міністр закордонних справ Туреччини в 1925-38 роках, Тевфік Рушту Арас, заявляв, що “курди повинні бути винищені, як індіанці в США.”
Тим часом офіційна пропаганда називала їх “гірськими турками”.
Мапа розселення курдів на Близькому Сході, britannica.com
Вам важко уявити таке життя?
Спротив був справою часу. На хвилі незадоволення у 1978 році виникла Робітнича партія Курдистану Абдули Оджалана.
***
Оскільки Туреччина входила до НАТО, СРСР підтримав курдів фінансово та військово, тренуючи їхніх бойовиків у Сирії та Лівані. Ці країни також використовувалися для відступу, якщо урядові сили переслідували партизанів.
Коли СРСР розпався, курди опинилися поза законом навіть у Сирії.
РПК перейшла до терору цивільних, що відвернуло від неї навіть поміркованих курдів. Загибель 40 тисяч людей, з яких 8 тисяч – мирні.
Обставини не викликали шкоду для Оджалана, коли його затримали в Найробі, екстрадували до Стамбула та засудили до смертної кари, згодом заміненої на довічне ув’язнення.
Здавалося, що це вирішення проблеми – терактів поменшало, життя налагоджувалося.
Але як курдам далі бути курдами?
І ось тут з’являється Амедспор, назва якого об’єднує народ, адже Амед – прадавня столиця Курдистану, перейменована на Діярбакир у 1937 році.
Коли клуб отримав назву Амедспор у 2014 році, це стало як викликом системі, так і закликом до єдності.
Окрім цього, команда вибрала кольори Курдистану – зелений, червоний та жовтий.
Як зазначає письменник Вахап Джашкун: “Спортивні арени стали місцем вияву соціальних вимог, політичної позиції. Участь у партії мала важкі наслідки, а на стадіонах можна було висловити свої думки.”
***
Чому ж президент Реджеп Ердоган дозволив це?
Ердоган – здібний політик, який розуміє, що вигідніше мати курдів на трибунах, ніж з гранатометами в горах.
Таким чином, Амедспор продовжував існувати навіть у 2016-2019 роках, коли обстановка в регіоні ускладнювалася війною в Сирії. Комендантські години та теракти стали звичними, близько пів мільйона людей залишили домівки.
Це справжнє жахіття.
Проте дозволити існування клубу не означає виявити доброзичливість.
“Все було дуже ускладнено. Під час виїзних матчів виникало враження, що ми винні у терактах. Нам ніколи не призначали пенальті чи навіть близький штрафний,” – скаржився ексзахисник Абдулла Четін.
А як же фанати? 64 заборони на виїзди поспіль!
Місцева торсида розповідала, як спершу їздила на матчі без атрибутики, інкогніто, але варто було святкувати гол, як їх били.
Згодом, аби уникнути побоїв, курди відправляли на виїзди по одному сміливцю, який знімав усе на відео, але і це не раз закінчувалося погано.
Найбільше гніву фанати відчувають до Бурсаспора. У 2023 році, під час зустрічі в третьому дивізіоні, на гравців Амедспора полетіло каміння.
Того вечора за трибунами курдів чекав великий банер з обличчям Махмута Їлдирима – агента спецслужб, що завдавав багато страждань у 1980-1990-х. Біля воріт стояло Renault Toros, на якому їздила секретна служба JITEM.
Ображений та заплямований, Амедспор програв того дня 1:2, проте не здався, продовжив боротьбу і піднявся в класі.
“Цінність цього трофею величезна, адже він здобутий попри всі перешкоди, штрафи та заборони. Для курдів Амедспор став своєю Барселоною,” – заявив коментатор Алі Фікрі Ішик.
І так воно й сталося.
***
У 2024 році до Амедспора потягнулися мільйони фанатів.
Не лише в Туреччині, а й у Сирії та Іраку курди шили атрибутику клубу, адже кращої команди в них не було.
Місцевий бізнес почав вкладати гроші в Амедспор, що дозволило розбудувати стадіон та купити новачків. Потенціал курдів у Туреччині становить близько 20 мільйонів.
Коли навесні 2026 року клуб вийшов до еліти, його привітав навіть Ердоган – потрібно було якось реагувати на святкування у чотирьох провінціях.
Відзначимо, у Галатасарая фанатська база менша!
До того ж, у лютому 2025 року Оджалан з тюрми закликав рештки РПК скласти зброю, і влада проголосила амністію – справжня відлига.
Можливо, одного дня курдську мову знову внесуть як обов’язковий предмет у школах. Зараз це факультатив, і батьки навчають дітей, щоб вони пам’ятали.
А ще водять їх на матчі Амедспора.
Клуб, раніше маловідомий, на очах перетворюється на щось подібне до Барселони для каталонців чи Атлетика для басків.
“Я – курдська жінка, і зазвичай не цікавлюся футболом. Але коли бачу, як б’ється Амедспор, захоплююся. Лише на стадіоні відчуваю свою ідентичність,” – зазначила чиновниця з Діярбакира.
Ек
