Фото: Нацполіція Дніпропетровської області
Удар по АЗС вночі 1 липня
Російська армія посилила удари по автозаправним станціям
У відповідь на українські удари та паливну кризу в Росії, ворог активізував атаки на українські автозаправні станції. З метою знищення не лише прифронтових АЗС, російська армія почала обстрілювати й заправки в тилу. Чи зможе це залишити українців без пального — далі в статті.
“Шахеди” проти заправок
В夜 на 1 липня російські війська обстріляли п’ять АЗС у Дніпрі та області. У результаті атаки загинула 43-річна працівниця WOG, ще троє людей отримали поранення. Серед уражених були також заправки UPG та БРСМ, дві з яких розташовані на трасі Дніпро-Решетилівка, що веде до Києва. Усі об’єкти зазнали пошкоджень, виникли пожежі.
Один з очевидців розповів, що автозаправні станції в Дніпропетровській області поступово виводяться з ладу. За його словами, кілька днів тому він безперешкодно проїжджав своїм маршрутом, а повернувшись через чотири дні, нарахував близько десяти зруйнованих або серйозно пошкоджених АЗС.
Окрім того, на вихідних ворог також атакував АЗС БРСМ на трасі Дніпро-Запоріжжя, а минулого тижня обстріляв станції у Самарському районі, що знаходяться за 150 км від Харкова та 60 км від Павлограду.
Учора дрон “шахед” завдав удару по маленькому сховищу пального на Кіровоградщині.
“Не забудьте, це не прифронтові території! На прифронтових вже кілька місяців тривають запеклі бої, рахунок на сотні атакованих об’єктів. Водії бензовозів відмовляються їхати туди, оскільки їхні машини також стають мішенню,” — зазначив директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн.
Навіщо Росії атакувати цивільні АЗС
Радник міністра оборони України Сергій “Флеш” Бескрестнов підтверджує, що найбільше потерпають АЗС у Дніпропетровській, Харківській та Сумській областях.
Він підкреслює, що цивільні заправки не мають жодного впливу на постачання пального для військових потреб. Таким чином, можна робити висновок, що мета Росії полягає у терорі цивільного населення.
“Чи залишаться мешканці без бензину? Ні. Ми, українці, знайдемо способи організувати логістику, розподіл та продаж пального,” — наголосив радник міністра оборони.
Як протидіяти ударам РФ
Куюн зазначає, що на сьогоднішній день невідомо, як реагувати на ворожі удари по АЗС.
“Ми пробуємо різні тактики, проте в кращому випадку вдається захистити персонал, а об’єкти все ще горять. Мобільну вогневу групу біля кожної АЗС не розмістиш. На цьому фоні уряд вирішив відновити й впровадити систему мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів,” — повідомив експерт.
Куюн висловлює сумніви щодо правильної реалізації ініціативи уряду та пропонує, щоб система запасів була на мінімальному рівні, який можна “розподілити” між АЗС та маленькими сховищами.
“За попередніми розрахунками, поточна норма у 6% може стати компромісом між потребами та ризиками. Фактично такий запас завжди є в країні. Проте 9%, які повинні впровадити у грудні, стануть непосильним тягарем для всіх,” — вважає експерт.
“Збільшувати запаси зараз — це прирікати на справжній безглуздий м’ясний штурм з великими втратами,” — додає Куюн.
Також, за його словами, необхідні підземні сховища, особливо з огляду на пропозицію внести норму про обов’язкове 20% зберігання під землею в Закон про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів.
“Держава обіцяє забезпечити, побачимо. Деякі приватні підприємці також вже проектують,” — зазначив він.
