У ніч проти 14 листопада російські війська знову атакували Україну ударними безпілотниками. Сили протиповітряної оборони знешкодили 81 повітряну ціль, однак зафіксовані влучання у кількох регіонах. На фронті російська армія за минулу добу втратила ще понад 1700 військовослужбовців. Тим часом українська енергосистема продовжує працювати в умовах обмежень, а європейські лідери визначили формат своєї участі в майбутніх переговорах щодо завершення війни.
Росія атакувала Україну 96 безпілотниками: ППО знешкодила 81 ціль
У ніч проти суботи російська армія застосувала проти України 96 ударних безпілотників типів Shahed, «Гербера» та дронів-імітаторів «Пародія». За даними Повітряних сил ЗСУ, 61 із них був реактивним. Запуски здійснювалися з території Росії, зокрема з районів Брянська, Орла та Приморсько-Ахтарська, а також із тимчасово окупованих територій Донеччини та Криму.
Станом на 07:30 українська протиповітряна оборона збила або подавила 81 ворожий безпілотник, серед яких 52 реактивні. Водночас зафіксовано влучання на восьми локаціях, а падіння уламків збитих дронів — ще на двох. Інформація про остаточні наслідки атаки та можливих постраждалих уточнюється.
Втрати Росії: ще 1710 військових та сотні одиниць техніки
За інформацією Генерального штабу ЗСУ, протягом 13 листопада російська армія втратила ще 1710 військовослужбовців. Загальні орієнтовні втрати особового складу противника від початку повномасштабного вторгнення досягли 1 620 630 осіб. Також за добу українські військові знищили або пошкодили шість танків, 19 бойових броньованих машин, 33 артилерійські системи, дві реактивні системи залпового вогню, 448 безпілотників та 302 одиниці автомобільної техніки.
Попри значні втрати, російська армія продовжує бойові дії та спроби просування на окремих ділянках фронту. Наведена статистика є оцінкою українського військового командування та не може бути повністю незалежно підтверджена.
Енергетика: в Україні знову діють цілодобові відключення світла
У суботу, 14 листопада, у частині регіонів України протягом усієї доби діятимуть графіки погодинних відключень електроенергії. За повідомленням НЕК «Укренерго», обсяг обмежень становитиме від 1,5 до 3 черг. Для промислових підприємств також запроваджені графіки обмеження потужності. Причиною залишаються наслідки російських атак на українську енергосистему, через які енергетики змушені проводити відновлювальні роботи в умовах дефіциту потужності.
Особливо складною залишається ситуація в окремих районах Київської області, де протягом останнього тижня російські удари пошкодили десять енергетичних об’єктів компанії ДТЕК. Енергетики працюють над відновленням обладнання, однак попереджають, що графіки можуть змінюватися залежно від стану мереж.
Європа визначила п’ять країн, які представлятимуть її на мирних переговорах
Однією з головних міжнародних новин стало рішення європейських лідерів щодо участі в майбутніх переговорах про завершення російсько-української війни. За інформацією Reuters, інтереси Європи представлятимуть Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія та Польща разом з інституціями Європейського Союзу. Очікується також участь представників НАТО. Президент Європейської ради Антоніу Кошта наголосив, що європейські держави повинні виступати з єдиною позицією щодо безпеки континенту. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підкреслив, що рішення про Україну неможливо ухвалювати без України, а питання європейської безпеки — без участі самої Європи.
Кремль висунув умови участі європейців у переговорах
Росія поки не дала остаточної згоди на розширення формату мирних переговорів. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва готова розглядати участь європейських держав лише після того, як переконається в їхньому бажанні сприяти мирному врегулюванню. Водночас російська сторона продовжує наполягати на обговоренні загальної архітектури безпеки Європи, тоді як західні лідери вважають першочерговим завданням припинення бойових дій в Україні. Попри дипломатичні контакти, ключові розбіжності щодо територій і гарантій безпеки залишаються невирішеними.
Україна та Росія домовилися про масштабний обмін полоненими
Важливим результатом переговорів в Абу-Дабі стала принципова домовленість України та Росії щодо нового великого обміну військовополоненими. За інформацією Reuters, американські посередники назвали майбутній обмін потенційно найбільшим гуманітарним звільненням полонених за час повномасштабної війни. Президент Володимир Зеленський також підтвердив, що йдеться про значну кількість людей. Водночас точні цифри та дата проведення обміну ще потребують остаточного погодження. Попри певний прогрес у гуманітарних питаннях, переговори в Абу-Дабі не принесли прориву щодо територіальних суперечностей та умов завершення війни.
США продовжують посередництво між Києвом і Москвою
Американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер після переговорів в Абу-Дабі провели зустріч із Володимиром Путіним у Москві, а згодом зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським у Дубліні. Головними темами залишаються можливе припинення вогню, територіальні питання, гарантії безпеки та майбутній формат переговорів за участю європейських держав. Росія продовжує виступати проти розміщення військ НАТО на українській території після можливого припинення бойових дій. Вашингтон намагається зблизити позиції сторін, однак підтверджених домовленостей про завершення війни наразі немає.
