Українська військова Марта й колумбійський доброволець Серхіо навряд чи зустрілися б за інших обставин. Але війна звела їх у госпіталі, а їхня історія стала основою майбутнього художнього фільму «Сиренка», події якого розгортатимуться в Україні та Колумбії. Режисер Юрій Дунай разом зі сценаристкою Соломією Томащук працює над проєктом за підтримки Українського культурного фонду. Для майбутніх зйомок команда вже шукає міжнародних партнерів.
Два світи в одному фільмі
Головна героїня «Сиренки» — 18-річна Марта з Житомирщини, яка вступає до ЗСУ, щоб заробити на лікування молодшого брата. У військовому госпіталі вона знайомиться із 43-річним колумбійцем Серхіо, який приїхав воювати в Україну заради фінансової підтримки власної родини.
Герої закохуються й одружуються, але поступово їхня історія виходить за межі звичайної воєнної драми. Марта починає відчувати незрозумілий зв’язок із природою та водою, а її внутрішні зміни переплітаються з образами колумбійської міфології.
Цю відмінність між звичним і незвичайним автори хочуть передати й на екрані.
Українська частина фільму, за режисерським задумом, буде стриманою та близькою до документального кіно. Натомість у колумбійській Картахені кольори стануть насиченішими, а природні образи відіграватимуть дедалі більшу роль.
Проте йдеться не просто про зміну місця дії. Разом із Мартою змінюватиметься й те, як глядач сприймає навколишній світ. «Магічний реалізм — це не перетворення звичного світу на фентезі. Це зміна сприйняття», — пояснює Юрій Дунай.
Колумбія, яку не можна вигадати
Ідея «Сиренки» виникла під час військової служби режисера. Працюючи в Центрі рекрутингу Сухопутних військ, Дунай звернув увагу на колумбійських добровольців, які приїжджають воювати на боці України.
Бажання зрозуміти їхні мотиви привело його до колумбійської літератури. Особливе враження справив роман Хуана Габріеля Васкеса Volver la vista atrás («Озираючись у минуле»), заснований на біографії кінорежисера Серхіо Кабрери, який у молодості брав участь у партизанській боротьбі.
Згодом Дунай почав вивчати іспанську, а до історії додалися мотиви місцевої міфології. Один із них — образ Бачуе, богині, яка, за міфом, вийшла з води разом із сином.
Однак автори розуміють, що літератури та власних досліджень недостатньо, щоб достовірно показати життя в іншій країні.
«У нас також має з’явитися консультант із Латинської Америки. Він допоможе з міфологією, культурою, діалектами, традиціями та мовленням, щоб колумбійська частина історії виглядала достовірно», — розповідає Дунай.
Для команди важливо, щоб родина Серхіо, її побут і традиції не здавалися вигаданими стороннім спостерігачем. Тому майбутня співпраця з латиноамериканськими фахівцями потрібна не лише для організації зйомок, а й для роботи над самою історією.
Хто допоможе перенести «Сиренку» на екран
Над сценарієм фільму Юрій Дунай працює разом із дружиною, режисеркою та сценаристкою Соломією Томащук. Розробку проєкту підтримав Український культурний фонд, який надав грант на написання сценарію та підготовку презентаційного пакета. Грантоотримувачем виступає ТОВ «Тремпель Фільмз». Пилип Іллєнко допомагає команді з розвитком проєкту та пошуком міжнародних партнерів.
Автори вже підготували два драфти сценарію та попрацювали зі скрипт-доктором. Попереду — нові редакції, зокрема з урахуванням рекомендацій майбутнього консультанта з Латинської Америки.
Але для того, щоб «Сиренка» стала фільмом, команді потрібна міжнародна співпраця. Значна частина подій розгортатиметься в Колумбії, тому продюсери розглядають можливість спільного виробництва із закордонними партнерами.
Пилип Іллєнко вже шукає потенційних партнерів на міжнародних кіноринках. За словами Дуная, відповідна робота відбувалася в Торонто, а серед наступних майданчиків для переговорів режисер називав Берлінале.
Поки що про укладені угоди не повідомляли. Проте саме міжнародна співпраця має допомогти команді реалізувати історію, що поєднує дві країни, різні мови та культурні традиції.
Коли розпочнуться зйомки
Поки команда шукає міжнародних партнерів, Дунай продовжує службу в ЗСУ. Точної дати початку зйомок немає: за словами режисера, повноцінне кіновиробництво можливе лише після завершення активної фази бойових дій. Проте роботу над фільмом він не відкладає: сценарій розвивається паралельно зі службою.
«Історій багато, але далеко не кожна резонує настільки, щоб хотілося зробити фільм. Із “Сиренкою” склалося одразу кілька обставин, і вони викликали в мене сильний внутрішній відгук», — розповідає він.
