У Шептицькому на Львівщині стався трагічний інцидент. 8 травня 11-річний Владислав Анікеєв-Хімко пішов із другом до річки Західний Буг, розташованої неподалік його дому. Пізно ввечері хлопця знайшли мертвим. Ця новина шокувала не лише місцевих жителів, а й усю Україну. Правоохоронці розслідують обставини загибелі дитини, а його родина шукає відповіді на численні запитання.
Трагедія, що вразила місто
В загибелі Владислава висловлюють своє обурення та смуток практично всі жителі Шептицького. Проте про цю подію говорять неохоче: короткі відповіді, опущені погляди та незручні паузи домінують у спілкуванні. Смерть дитини стала болем для кожного, проте ніхто не наважується висловити це вголос.
За інформацією джерел, правоохоронці перевіряють можливу причетність до вбивства 13-річного хлопця, якого забрали до медичного закладу того ж вечора.
В останню путь
12 травня Владислава поховали на місцевому цвинтарі. Прощання відвідали родичі, сусіди, вчителі та друзі. Його пам’ятають як добру та світлу дитину, чия смерть стала справжнім лихом для близьких.
На похоронах сльози не стримували ні хто, навіть небо. Коли труну опускали в землю, розпочалась злива.
“Це найсвітліша дитина, яку я знав. Він навіть матюків не знав. Чому його вбили?” — зі сльозами згадує шваґер Владислава Андрій.
Сімейне горе та пошуки справедливості
Сестра Владислава Вероніка стала першою, хто отримав шокуючу звістку від правоохоронців. Вона разом із родиною поспішила до берега річки. Мати хлопця, Мирослава, згадує його як слухняну дитину, що не завдавала клопоту. “Я просто хочу, щоб той, хто вбив Владислава, отримав найсуворіше покарання”, — зазначає вона.
Родина не може зрозуміти, чому Владислав став жертвою. Вони намагалися поговорити з другом хлопця, який був з ним у той момент, але його мати поки що не дозволила цього зробити.
Обставини та особа підозрюваного
Правоохоронці наразі перевіряють причетність 13-річного мешканця Шептицького до загибелі Владислава. Обіймаючи етичні міркування, редакція не надає особисту інформацію підозрюваного. Багато респондентів повідомляють, що його поведінка в останні роки викликала занепокоєння.
12-річні товариші, що вчилися з Іваном, розповідають, що його часто обходили стороною. “Він був “диким”, до нього ніхто не дружив”, — згадують однокласники.
Складне дитинство
Іван жив у родині, що пережила розлучення. Мати судилася з батьком щодо аліментів, а наразі батько живе за кордоном. Мати хлопця не бажає спілкуватися з журналістами, передавши, що всі коментарі надасть адвокат.
За словами бабусі Івана, вона помічала проблеми з поведінкою онука, особливо після розлучення батьків. “Я дзвонила всім, просила допомогти. Він переживав нервові зриви, міг втрачати контроль над собою”, — згадує жінка.
Правовий аспект ситуації
Aдвокат Івана підтверджує, що офіційної підозри поки що не оголошено. Він стверджує, що у справі триває підготовка психіатричної експертизи, яка має визначити стан дитини.
Адвокат також говорить про те, що хлопець має проблеми з психічним здоров’ям та що мати неодноразово зверталася за допомогою, але отримувала відмови.
Трагедія та її наслідки
Наразі правоохоронці продовжують розслідування, але поки що не надають ніяких деталей справи. Для родини Владислава ці формальності не зменшують болю. Вони втратили дитину, яка, вийшовши з дому, більше не повернулась.
Не можу повірити в таку жахливу трагедію. Це просто неймовірно, що підлітки можуть дійти до такого. Сподіваюсь, правда скоро вийде на поверхню, а такі випадки більше не повторюватимуться.
Я не можу збагнути, як щось подібне могло статися. Це ж дитина, у неї все життя попереду! Які жахливі обставини призвели до такого підлості? Це змушує задуматися про те, в якому світі ми живемо. Чому люди готові йти на такі крайнощі? Може, це викликано відчаєм чи нерозумінням? Мені здається, що нам потрібно більше уваги приділяти не тільки фізичному, а й психологічному здоров’ю дітей. Це просто жахливо.
Як можна допустити таке жахіття в нашій місцевості? Де ми, чому не захищаємо наших дітей?