Швеція закликає до використання заморожених російських активів для фінансування України
Швеція наполягає на відновленні обговорення питання використання заморожених російських активів для фінансування України. Це рішення стало актуальним на фоні попереджень української сторони про дефіцит фінансування у розмірі 23,5 млрд євро.
Про це в інтерв’ю заявила міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард.
Стенергард планує знову винести це питання на обговорення у контексті наближення 2027 року. Вона висловила занепокоєння, що двостороння підтримка України зменшується.
«Мене дуже засмучує, що двостороння підтримка України скорочується, а країни займаються лише кредитами від ЄС», — зазначила вона.
На її думку, підтримка з боку ЄС є недостатньою, і в ситуації подальшого зменшення двосторонньої допомоги необхідно використовувати заморожені російські активи, щоб полегшити тягар для платників податків.
У центрі дискусії перебувають приблизно 200 млрд євро заморожених російських суверенних активів у Європі, переважно зосереджених у бельгійській компанії Euroclear. Однак використання цих активів для фінансування України викликає правові побоювання, особливо в Бельгії.
Брюссель неодноразово наголошував, що не хоче брати на себе фінансові та юридичні ризики у разі, якщо Москва оскаржить таке рішення в суді.
«Я глибоко поважаю Бельгію та її занепокоєння. Тому нам потрібно співпрацювати з ними, щоб вони відчували впевненість у прийнятому рішенні», — додала Мальмер Стенергард.
Вона також зазначила, що Європейська комісія повинна розглянути всі юридично обґрунтовані варіанти подальших дій.
Під час візиту до Києва минулого тижня міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево заявив, що Бельгія потребує гарантій того, що не залишиться наодинці з витратами у разі успішного оскарження Росією цього рішення.
Глава МЗС України Андрій Сибіга наголосив на необхідності повернення до обговорення теми заморожених активів та їх можливого використання на користь України.
Нагадаємо, що саме Бельгія сприяла заваді використання російських активів для України. У лютому головна дипломатка ЄС Кая Каллас допустила можливість повернення до ідеї позики Україні на 90 млрд євро з використанням заморожених активів, однак угорське вето на це рішення стало перешкодою. Після виборів в Угорщині це вето було зняте.
Президент України Володимир Зеленський у січні у Давосі висловив жаль з приводу того, що острах перед помстою Росії не дозволив реалізувати початковий план Єврокомісії з “репараційною позикою” Україні з використанням росактивів.

Це ж який ризик! Як можна взагалі говорити про відновлення активів? Виходить, що ми все ще надаємо можливість враховувати інтереси агресора. Ситуація тільки ускладнюється.