Операції українських БпЛА: ключові напрямки та стратегічні цілі на фронті

Операції українських БпЛА: ключові напрямки та стратегічні цілі на фронті

Сили оборони збільшують зони ураження безпілотниками, ставлячи нові виклики ворогу.

Українські безпілотники реалізують близько 60% всіх вдало здійснених атак на ворожі цілі, що радикально змінює сучасні військові тактики. Сили оборони активно підривають традиційні методи ведення війни Росією, формуючи для ворога прозоре, гіперлетальне бойове середовище.

Про особливості сьогоднішньої ситуації на фронті повідомляє американське видання, журналісти якого поспілкувались із українськими захисниками.

Точки тиску противника

Перший напрямок, де ворог перевіряє ситуацію — це південь Запорізької області, зокрема, район Гуляйполя.

“Вони прагнуть перерізати шлях до Запоріжжя. Для них Гуляйполе — це пряма дороги,” — зазначив командир 423-го окремого батальйону безпілотних систем Скіфські Грифони Віталій Герсак.

Зараз, за його словами, ворог намагається використовувати лісову місцевість для переміщення піхоти, часто пішки, на мотоциклах або квадроциклах. Проте українські частини безпілотників заздалегідь підготували ці маршрути.

“Ми заклали підготовку ще до появи рослинності. Обстежили ці точки, аби визначити їхні переходи та шляхи,” — додав він.

Наступним важливим напрямком для армії РФ є Костянтинівка в Донецькій області, що є частиною східного “пояса фортець” України та потенційними воротами до Донецька.

Незважаючи на реальний тиск на Костянтинівку, колапс, якого боялися ще восени, так і не відбувся.

“Вони атакують, але ми утримуємо фронт,” — розповів оператор безпілотника 28-ї бригади Збройних сил України.

Величезні втрати противника

Як повідомляє видання, з осені 2025 року росіяни змогли захопити лише невелику територію біля Костянтинівки, але з неймовірними втратами.

Міністерство оборони України повідомило, що збройні сили РФ лише в квітні втратили понад 35 200 військовослужбовців, убитими чи тяжко пораненими, згідно з програмою Армія дронів, яка перевіряє атаки за допомогою відео з поля бою.

Центр стратегічних та міжнародних досліджень підрахував, що з лютого 2022 по грудень 2025 року російська армія зазнала близько 1,2 мільйона втрат на полі бою, включаючи вбитих, поранених та зниклих безвісти. У доповіді зазначається, що загальні втрати російських військовослужбовців становлять від 275 до 325 тисяч.

Роль безпілотників у розвитку ЗСУ

Ці величезні втрати не заважають Москві продовжувати наступ. Українські офіційні особи стверджують, що здатність Росії переносити тиск у швидкі територіальні здобутки знизилася.

Журналісти згадують про квітневу заяву президента Володимира Зеленського, в якій він підкреслив, що ситуація на фронті найкраща для України за останні десять місяців.

Головна причина цього — технології. Дрони стали основним елементом сучасного поля бою.

Герсак, який приєднався до армії на початку великої війни після служби в українських спецслужбах, розповів, що зміни в бойових діях стали разючими.

“На початку 2022-го бронетехніка була грізною. Сьогодні ж — це наш джекпот. Як тільки ми виявляємо техніку противника, швидко її знищуємо,” — зазначив він.

За його словами, Росія продовжує використовувати бронетехніку для наближення піхоти до українських позицій, але як тільки вона потрапляє в зону дії українських систем, “все згоряє”.

“Вони усвідомлюють, що не існує броні, яку ми не можемо знищити,” — підсумував Герсак.

Ініціатива “Лінія дронів”

Українські військові працюють над інституціоналізацією нового підходу через проєкт “Лінія дронів”, який спрямований на розширення найбільш ефективних підрозділів безпілотників по всьому фронту.

Міністерство оборони повідомило, що основна мета ініціативи полягає в створенні зони ураження радіусом 10-15 км, де російські війська не можуть діяти без втрат, одночасно надаючи постійну повітряну підтримку українській піхоті.

Проєкт залучає найбільш відомі українські формування дронів, зокрема “Птахи Мадьяра”, “К-2”, “Ахіллес”, “Рарог”, “Немезис” та “Фенікс”.

Сьогодні російський наступ стримує поле бою, яке радикально змінилося завдяки технологіям, які ще кілька років тому були недоступні або неефективні.” — зазначив Гриценюк.

Герсак додає, що темпи адаптації стали вимірюватися днями та тижнями, а не місяцями. Його батальйон постійно модернізує свої дрони, батареї, частоти та боєприпаси, щоб випереджати російську оборону.

Війна за допомогою дронів кардинально змінюється щоденно. Ми стикаємося з новими технологіями, маршрутами та перешкодами. Постійно вдосконалюємо свою тактику,” — розповів він.

За словами Герсака, його батальйон навчиться використовувати дрони на більших відстанях, ніж зазначають виробники.

Виробник рекомендує 30 км, а ми розширюємо до 60. Противник не чекає, що ми долетимо до них на таких відстанях,” — пояснив командир.

Нова глибина ударів

Основні удари по лінії фронту націлені на ворожі склади, штаби, системи протиповітряної оборони та логістичні маршрути. Герсак повідомляє, що його підрозділ вже націлюється на російські команди безпілотників та логістичні шляхи.

“Ми визначаємо їхні логістичні маршрути для переміщення перехоплювачів і пілотів. Ворог не очікує, що ми доберемося до таких відстаней,” — зазначає він.

Тим не менш, перспективи для України залишаються стриманими. Росія має більше людських ресурсів, більше снарядів та бомб. Українська піхота виснажена, а Київ намагається забезпечити ротацію необхідної кількості солдатів для наставного противостояння.

Постачання також є проблемою для деяких з найефективніших підрозділів безпілотників. Герсак зазначив, що його батальйон отримує тільки частину необхідного через офіційні канали.

“У нас катастрофічно не вистачає ресурсів. За отриманою допомогою вищого командування, ми отримуємо в середньому 20% від потрібного,” — пояснив військовий.

За його словами, щомісячні державні асигнування складають близько 7 мільйонів гривень, або близько 177 тисяч доларів.

“Цієї суми вистачає для закупівлі 26 чи 28 Mavic. А далі що? Решту доводиться отримувати від волонтерів, друзів, партнерів закордоном,” — зазначив він.

Українські командири також уважно спостерігають за ознаками масштабніших наступальних дій з боку Росії. Герсак вказує, що така операція вимагатиме залучення значно більше людських ресурсів, але його батальйон готовий до такої можливості.

“Ми серйозно очікуємо на них на підступах. Ми готуємося до кожного штурму, до кожної операції, саме тому їхні намагання не успішні,” — підсумував командир.

Він підкреслює, що українські війська в його регіоні вже не мислять лише в оборонних категоріях.

“Ми стримуємо оборону, але також прагнемо відтіснити їх назад та рухатися вперед. Ми бачимо, що це працює,” — резюмував Герсак.

 

Поділитися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

19 + п'ятнадцять =