Український хокей цікавою є своєю здатністю дивувати несподіваними подіями. Це відбувається саме тоді, коли здавалося б, все спокійно.
В історії були ситуації, коли президенти клубів та керівництво федерації конфліктували, гравці мали розбіжності з тренерами, спонсори покидали команди посеред сезону, або нові клуби виникали за кілька тижнів до старту чемпіонату.
Цього разу сенсацію викликало рішення про зміну тренерського штабу збірної України. Дмитро Христич, Олег Шафаренко та Ігор Карпенко, який відповідав за воротарів, не продовжили контракт із Федерацією хокею України, хоча за три роки привели “синьо-жовтих” із третього дивізіону до еліти.
Для розуміння важливості цього рішення: востаннє збірна України грала серед сильніших команд у 2007 році. Повернення до елітного дивізіону – це дійсно історичне досягнення.
Однак на чемпіонаті світу в Німеччині у травні наступного року, найімовірніше, команду очолить Олександр Бобкін – 44-річний фахівець, якому доручено, напевно, найважливіше завдання в його тренерській кар’єрі.
У тренерстві вже понад десятиліття
На перший погляд може здатися, що довіряти такому молодому тренеру – ризиковано. Але варто пам’ятати, що останніми роками національна команда часто отримувала тренерів, які не так давно самі виходили на лід.
Вадим Шахрайчук став головним тренером у 47 років, Олександр Годинюк – у 44, Андрій Срюбко – у 43. Зокрема, у 2013 році росіянин Андрій Назаров очолив команду у 39.
ФХУ
Тому 44 роки Бобкіна не є аргументом проти його призначення. Він вже більш ніж десять років у тренерському ремеслі та має досвід роботи як з клубами, так і з молодіжними збірними.
З 2015 року Олександр працював у Білому Барсі з Білої Церкви, де мав можливість співпрацювати з Артемом Гребеником та Денисом Бородаєм, які стали важливими гравцями національної збірної України.
У 2021 році Бобкін очолив БСФК у Броварах, а згодом працював у херсонському Дніпрі. Цей клуб два сезони поспіль фінішував на другому місці у регулярному чемпіонаті, але обидва рази програвав у півфіналі плей-оф.
Після цього був рік в одеському Штормі. Сезон почався успішно – виграно Кубок України, команда посіла третє місце в регулярному чемпіонаті. Але далі не пощастило в плей-оф проти Київ Кепіталз – одесити програли всі чотири матчі.
Бобкін подав у відставку.
“Можна шукати виправдання, але результат на табло. Ми не мали права програвати серію 0:4, і відповідальність за невдачу беру на себе.”
ФХУ
На жаль, в українському спорті існує певна культура триматися за своє місце до останнього. Виправдань після невдалих результатів завжди чимало. Але в тренерському світі винятків не буває. Коли команда виграє, це заслуга всіх, а коли програє – перш за все відповідальність несе тренер.
Є надія, що в разі невдалого виступу на чемпіонаті світу Бобкін не забуде про цей принцип. У той же час важливо, щоб уболівальники пам’ятали, де сьогодні знаходиться український хокей. Для команди, яка лише повернулася до елітного дивізіону після двох десятиліть, залишитися серед найкращих – це вже буде серйозне досягнення.
Після свого призначення Бобкін визнав, що усвідомлює масштаб завдання.
“Звичайно, це великий виклик і велика відповідальність. Я розумів, що на мене чекає. Тому поки що ніяких емоцій, але відчуваю, що працювати доведеться багато.”
Цікаво, що останній сезон перед призначенням у збірну Бобкін провів не в Україні, а очолював словацький Гладіатор Трнава U-18.
Результати команди були не вражаючі – лише 5 перемог у 30 матчах. Однак вісім із 25 поразок команда зазнала вже після основного часу. Тобто набрали всього 22 очки. Різниця шайб становила “-69”.
Це не той досвід, яким зазвичай пишаються, але слід зазначити, що за рік до приходу українця “гладіатори” набрали лише 19 очок.
Робота з молодіжними збірними
З 2019 року Бобкін активно працює в тренерських штабах юнацьких та молодіжних збірних.
Під його керівництвом збірна України U-18 у 2022 році піднялася до дивізіону 1А. Наступні три сезони команда продовжувала прогресувати: спочатку зберегла прописку в другому за силою ешелоні, а потім двічі поспіль посіла друге місце, за крок до виходу до еліти.
Паралельно Бобкін очолював збірну U-20. Проте після двох невдалих спроб підняти команду до дивізіону 1А, поступився місцем Андрію Срюбку, а на двох попередніх чемпіонатах світу працював у його штабі як асистент.
Під час роботи з молодою командою Бобкін мав змогу працювати з такими гравцями, як Олександр Левшин, Микола Косарєв, Данило Скороход та Олексій Євтєхов, які вже дебютували за національну збірну.
Його досвід роботи з молоддю може стати вагомим аргументом на користь Бобкіна, адже в Україні значно менше вибору, ніж у багатьох інших країнах. Важливо, що тренер знає, як себе проявляли гравці ще в юнацькому віці.
Можливо, це розуміння поколінь стане однією з головних переваг Бобкіна.
Пограв у різних лігах: якою була ігрова кар’єра Олександра Бобкіна
Нападник відзначався своїми розмірами. При зрості 181 сантиметр, його вага коливалася від 96 до 100 кілограмів.
Його ігровий шлях схожий на шлях багатьох українських хокеїстів, які підіймалися в 2000-х.
Бобкін намагався закріпитися в Росії, показуючи хороші результати у білоруській лізі, мав досвід виступів у Казахстані, а також грав за Беркут, Сокіл та Донбас – клуби, які свого часу мали достатнє фінансування для боротьби за найвищі цілі.
Можливо, його кар’єра була б довшою, але травми, отримані на льоду, часто заважали.
У 2010 році граючи за Іртиш, він зазнав серйозної травми під час зіткнення з гравцем Сариарки.
“Прописали постільний режим, тому не можу відвідувати матчі команди. Перелом хребта, лікарі кажуть, що за півтора місяця, можливо, зможу вийти на лід.”
Найуспішніші роки Бобкіна припали на виступи за Сокіл. Зокрема, у сезоні 2006/07 він за 56 ігор закинув 20 шайб і віддав 19 асистів.
Не менш вражаючими були його результати в українському чемпіонаті. У 2009 році він за 12 матчів набрав 31 очко (10 голів та 21 асист).
Бобкін також виступав за збірну України на чемпіонатах світу 2006 та 2007 років, провівши п’ять матчів та закинувши одну шайбу.
Цей момент стався під час
