Ще рік тому в Україні лише кілька сотень людей знали про сумо. Зараз же ця цифра зросла до тисяч. У соцмережах активні дискусії ведуться між шанувальниками цього виду спорту, на YouTube з’являється все більше україномовних відео, а такі терміни, як озекі, секіваке, комусубі та маегашира, стали зрозумілими для багатьох українців. Звання йокозуна також стало популярним, хоча його точне значення могли пояснити не всі.
Важливу роль у популяризації сумо відіграв Данило Аонішікі Явгусишин. Його успіхи спонукали українців більше дізнаватись про цей вид спорту: коли відбуваються наступні турніри, як визначають переможця та які традиції супроводжують церемонії.
Тепер варто розібратися, що таке Кубок Імператора, які інші нагороди отримують чемпіони та які фінансові винагороди чекають на сумоїстів.
Що являє собою Кубок Імператора
Головною нагородою кожного професійного турніру із сумо є Кубок Імператора (Tennōhai), найпрестижніший трофей у цьому виді спорту.
Цей кубок почали вручати у 1926 році, і з того часу кожен переможець турніру в дивізіоні макуучі вписує своє ім’я в історію. Церемонія нагородження стала однією з найважливіших традицій японського спорту і часто триває близько години.
Срібний Кубок Імператора має висоту близько 109 см і важить приблизно 29 кг. Навіть найсильніші рікіші іноді відчувають труднощі, піднімаючи його над головою перед величезною аудиторією.
Інтернет
Попри те, що у 1947 році в Японії затвердили нову Конституцію, назва головної нагороди залишилася незмінною, адже повага до традицій в Японії завжди була важливою.
Нагороду вручає представник Імператорського двору, але були й винятки. Під час вересневого турніру 2023 року Кубок Імператора вручав кронпринц Фуміхіто — важлива подія в сучасному сумо.
Імператор Нарухіто ще жодного разу не вручав трофей, хоча кілька разів відвідував турніри як глядач. Імператриця також кілька разів згадувала успіхи українця Аонішікі у своїх новорічних зверненнях.
Оригінальний кубок зберігається у стайні переможця деякий час, після чого повертається до Японської асоціації сумо, а чемпіон отримує пам’ятну зменшену копію трофея.
Цікаво, що у жінок є своя історія стосовно сумо. Дохьо, священний ринг, для жінок закритий. Сумо — це не лише спорт, а й 1500-річна традиція, що має коріння в синтоїзмі.
Попри зменшення гендерної нерівності, консервативний світ сумо досі залишається незмінним. Першою жінкою-губернатором, яка стикнулася з цією проблемою, була Фусае Ота, що намагалася вручити приз на дохьо, але отримала відмову від Японської асоціації сумо.
Кубок Прем’єр-міністра, статуетки, їжа та… саке
Данило Аонішікі Явгусишин міг отримати один зі своїх Кубків Прем’єр-міністра з рук Санае Такаїчі, але вона не відвідала заключний день турніру Kyushu 2025 на знак поваги до традицій.
Цей трофей було запроваджено у 1968 році, і його вручає глава уряду або її представник. Як і Кубок Імператора, після церемонії трофей повертається організаторам, а переможець отримує пам’ятну копію.
Данило Аонішікі Явгусішин отримує Кубок Прем’єр-міністра
Getty Images
У 1990 році Маюмі Моріяма стала першою жінкою на посаді генерального секретаря Кабінету міністрів Японії. Проте Японська асоціація сумо не дозволила їй вручити нагороду через традицію, що забороняє жінкам виходити на дохьо.
Після офіційної частини відбувається вручення спонсорських призів. Представники компаній та організацій виходять на дохьо з незвичними подарунками. Наприклад, Аонішікі отримав гігантський макарон.
Скріншот
Чемпіон може отримати річний запас пива, бочки саке, великі набори локшини, рису, овочів, фруктів або традиційних солодощів.
Призом може стати навіть корова породи ваґю або сертифікат на велику кількість преміальної яловичини. Живу тварину, як правило, замінюють грошовою компенсацією.
Рікіші отримують також декоративні статуетки, пам’ятні тарелі, кубки та сувеніри. Частина нагород має символічне значення, інші – практичне. Це зумовлює тривалість церемонії нагородження в сумо, яка триває значно довше, ніж в інших видах спорту.
Серед найцікавіших призів варто виділити Кубок французько-японської дружби, річний запас пива Corona та Трофей слона Чіанграя від Тайланду.
Дональд Трамп привертає увагу, вручаючи нагороди на спортивних подіях, але він вперше зробив це під час свого президентського терміну, нагородивши переможця сумо під час візиту до Японії в 2019 році.
Трофей має висоту 137 см, важить близько 30 кг, а на вершині встановлено орла, символ США.
“Ми купили цей чудовий трофей, який буде у вас, сподіваюся, багато сотень років,” — сказав Трамп.
Прем’єр-міністр Японії з моменту візиту Трампа продовжує вручати трофей під час нагородження.
Зарплати йокодзун, сан’яку та маегашір
Фінансова система професійного сумо залишається консервативною. Хоча сьогодні перемога на турнірі приносить значний дохід, на початку ХХ століття рікіші отримували лише щомісячне утримання та винагороду від покровителів.
Після Другої світової війни доходи борців значно знизилися, а призові були символічними. Проте з економічним зростанням Японії після війни доходи почали збільшуватися. У 1994 році грошова винагорода за перемогу на башо становила 10 мільйонів єн.
Ця сума не переглядалася понад три десятиліття, але у 2026 році Японська асоціація сумо оголосила про підвищення призових і зарплат борців вперше за багато років.
З кожним роком стайням все важче знайти молодих спортсменів, готових відмовитися від традиційної освіти. Хоча сумо популярне, шлях рікіші пов’язаний з ризиком травм і непередбачуваним доходом.
Конверти кеншьо, грошові премії від спонсорів, є однією з особливостей професійного сумо. Прапори з логотипами компаній, що фінансують бій, з’являються перед поєдинками.
Після перемоги рікіші отримує частину цих коштів, а решта накопичується до завершення кар’єри. Найбільше конвертів отримують поєдинки за участю йокозун або одзекі.
Крім того, борець рангу маегашира може отримати кінбоші, якщо переможе чинного йокозуну. Це додаткові фінансові винагороди, які враховуються протягом усієї кар’єри.
Наступний турнір із сумо відбудеться у вересні на арені “Рьогоку Кокугікан” у Ток
