Гроббелар, біженці з Сомалі та незабутні Мундіалі: історії “забутих” націй в українському футболі

Гроббелар, біженці з Сомалі та незабутні Мундіалі: історії "забутих" націй в українському футболі

Поки національні збірні завершують свої останні матчі в 2026 році, настав час згадати тих, хто ніколи не зіграє на цих теренах.

Збірні національних меншин, біженців, сепаратистських регіонів та навіть невизнаних республік стали основою утвореної в 2013 році CONIFA, Конфедерації незалежних асоціацій.

В ЗМІ вони заявляли, що мета не є політичною, а лише культурною – збереженням ідентичності.

Проте, це була неправда.

Незважаючи на це, до певного часу ці аматорські турніри мали свій шарм та важливість.

***

А все починалося так добре…

Чому б і ні? Цікава, креативна ідея.

Четверта найменша країна світу, Тувалу, не увійшла до ФІФА, оскільки там не було жодного придатного для футболу поля.

“У нас немає ані потрібного стадіону, ані готелю. Але чому це повинно нас стримувати?” – питав голова острівної федерації Сосеала Тінілау.

І справді, чому?

“Вдома ми продовжуємо матчі, навіть якщо поле затоплює прилив. Або ми можемо використати злітну смугу аеропорту для гри”, – розповідав капітан Тауфаїва Іонатана.

Для таких, як ці хлопці, CONIFA стала останнім шансом.

Разом зі своїми вболівальниками команда Тувалу подолала пів світу, щоб зіграти на “Мундіалі” в Лондоні в 2018 році на полях аматорської Нон-ліги. Остров’яни навіть взяли колонку зі своїми піснями, адже британський репертуар їх не надихав.

Збірна Тувалу проводить особливий ритуал перед грою

Збірна Тувалу проводить особливий ритуал перед грою.

***

А в цей час ще гучніше звучав тут же, поряд, барабан збірної Метабелеленду – важкодоступної території на заході Зімбабве.

Ндебеле не є сепаратистами, а просто народом, що прагне зберегти свою спадщину.

25 тисяч фунтів на подорож вони зібрали через краудфандинг. Також допоміг ексголкіпер Ліверпуля Брюс Гроббелар, який виріс і воював у тих землях:

“Усі закохані в Матабелеленд. Це божевілля, це дивовижно. Жоден з цих хлопців ніколи не був за межами Африки. Я сказав: просто приїжджайте та насолоджуйтесь!”

Легендарний Гроббелар зіграв за Метабелеленд у 60 років

Легендарний Гроббелар зіграв за Метабелеленд у 60 років.

Нападник Шайлок Ндлову погоджувався: “Я впевнений, скаути прийдуть до нас! Можливо, одного дня ми граємо за великий клуб…”

Підтримувати цей настрій не просто, коли немає чим харчуватися. Два-три гравці Метабелеленду постійно жебрали на вулиці в національних костюмах зі шкір тварин, щоб зібрати всій команді на обід в KFC.

Інший варіант – продаж на сувеніри шалених зімбабвійських грошей.

“Якщо ви мріяли стати мільйонером, сьогодні у вас є шанс це зробити всього за п’ять фунтів!” – закликав Ксолані Коба Вакамасенга.

Попри всі труднощі, він також почувався щасливим.

А всі чудернацькі команди веселилися, як тільки могли!

Команди CONIFA

Таким чином, участь мали й збірна острова Мен, що поблизу Англії; і Паданія – аматори з північних районів Італії; і команда Провансу, що пропагувала свою вимираючу мову; і таємнича Каскадія, що об’єднала гірські райони Канади та США навколо Ванкувера.

“Сьогодні політики лише намагаються будувати кордони та розділяти людей. Я розглядаю CONIFA як контррух. Ми можемо показати, що ми – одна раса, яка може співпрацювати, проявляти повагу та дружити, незалежно від нашого походження”, – зазначив шеф CONIFA, саам Пера-Андерс Блінд.

І тут, як грім серед ясного неба, новина – Мундіаль невизнаних територій виграла Карпаталья.

Хто це такий?!

Україна проти CONIFA

Непередбачувано для багатьох стало відкриттям, що в Україні існує ще одна “збірна”, окрім національної.

Команда угорців Закарпаття, чиєї ж назви – Карпаталья – ким є? Федерація футболу взагалі знає про них?

Виявилось – ні.

Ексдепутат Берегівської райради Тиберій Феєш став організатором та спонсором, а гравці Карпатальї – не лише уродженці Закарпаття, що нині живуть в Угорщині, а й ексфутболісти нашого чемпіонату, зокрема Шандор Вайда, Юрій Тома, Роберт Молнар.

Реакція з боку України була зрозумілою після російської анексії Криму та Донбасу – довічний бан для всіх причетних.

Феєшу згодом оголосили підозру в державній зраді, після чого він зник із публічного поля.

“Сепаратизму не місце в українському спорті! Неважливо, ким він фінансується – Росією чи з інших країн”, – заявив міністр спорту Ігор Жданов.

Коли ж почали копати глибше, стало відомо, що не лише “Карпаталья”, а й терористи ДНР-ЛНР також потихеньку грають під егідою CONIFA – щоправда, лише у відбіркових матчах та проти Абхазії.

Звісно ж, і їх також довічно дискваліфікували – в тому числі ексгравця Ворскли та Сталі Сергія Артюха, ветерана нижчих ліг Артема Бессалова, вихованця Шахтаря Платона Свиридова.

Але чи знав про це Блінд? Шведський паспорт, штаб-квартира в Лулео…

Виявилось – знав.

Більше того, цей представник корінного населення півночі Скандинавії регулярно відвідував Москву (чому?!) та призначив заступником залежного від РФ абхаза Дмітрія Пагаву.

Апогеєм став візит до окупованого Донецька у вересні 2018 року, куди Блінд приїхав на “Кубок Донбасу”.

Тут стало зрозуміло, що за емоціями малих народів і їхніми історіями ховається щось більше.

Політика і людяність

Політиканство в найбільш цинічному, бридкому вигляді поглинуло CONIFA набагато швидше за ФІФА, яку вона сама критикувала.

Тут, у невизнаному спорті без жодних правил, Угорщина агресувала не лише проти України, а й Румунії, де створила збірну Краю Секеї та проводила для неї повноцінні тренувальні збори. Як ви думаєте, чи сподобалось це офіційному Бухаресту?

Туреччина також скористалася можливістю і заявила до CONIFA збірну Північного Кіпру – невизнаної республіки, утвореної внаслідок війсь

Поділитися

Один коментар до “Гроббелар, біженці з Сомалі та незабутні Мундіалі: історії “забутих” націй в українському футболі”

  1. Ця тема справді зачіпає за живе. Історії забутих націй та їхній внесок у футбол — це нагадування про те, як спорт може об’єднувати людей, незалежно від їхнього походження. Дуже цінно, що ми можемо дізнатися про такі унікальні історії. Це підкреслює, наскільки багатогранний наш футбол і наскільки важливо пам’ятати про всіх, хто створював його історію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

одинадцять − 2 =