Супутникове дослідження археології Східного Судану
Протягом кількох років вчені вели супутникове дистанційне зондування широких пустель Східного Судану.
У рамках великого дослідження науковці застосували супутникові аерофотознімки для систематичного пошуку археологічних об’єктів у пустелі Атбай, яка є частиною Сахари.
Дослідження очолили археологи з Університету Маккуорі, французького дослідницького підрозділу HiSoMA та Польської академії наук. Метою було вивчити історію цього пустельного регіону між річкою Ніл і Червоним морем без проведення розкопок.
Знахідки в пустелі Атбай
Команда вчених зацікавилась однією містичною археологічною особливістю: вони постійно знаходили великі круглі масові поховання, заповнені кістками людей і тварин, які часто були акуратно розташовані навколо центральної фігури.
Ці поховання-огорожі, ймовірно, датуються четвертим і третім тисячоліттями до нашої ери і мають великі круглі стіни. Деякі з таких споруд досягають 80 метрів у діаметрі, а всередині були виявлені останки людей, корів, овець та кіз. Загалом науковці виявили 260 раніше невідомих похоронних структур на території майже 1000 км пустелі на схід від Нілу.
Автори дослідження зазначають, що ці великі круглі похоронні монументи вже відомі у кількох розкопаних прикладах в єгипетських та суданських пустелях. Проте, довгий час подібні поховання залишалися загадкою. Те, що раніше вважали поодинокими випадками, тепер видається як стійка закономірність, що свідчить про спільну кочову культуру, яка поширювалася великими територіями пустелі.
Сучасний стан дослідження
Більшість поховань знаходиться на території сучасного Судану, на схилах пагорбів Червоного моря. Однак супутникові знімки не можуть розкрити всю історію будівельників поховальних споруд.
Вчені провели радіовуглецевий аналіз і вивчили кераміку з кількох монументів, дані вказують на те, що ці люди жили близько 4000-3000 років до нашої ери, незадовго до утворення єгипетського царства, відомого як фараонський Єгипет.
Ці кочівники, що займалися “похоронними спорудами”, мали мало спільного з міськими та землеробськими єгиптянами. Живучи в пустелі і розводячи стада, вони були справжніми кочівниками Сахари.
У деяких археологічних пам’ятках знайдені “вторинні” поховання, розташовані навколо “первинного” поховання, яке, ймовірно, належало місцевому вождю або значущій особі громади.
Питання про те, коли кочівники Сахари стали менш егалітарними, досліджують археологи вже десятиліттями. Більшість з них вважає, що десь у четвертому тисячолітті до нашої ери виник певний “елітний” клас.
До сих пір залишається нез’ясованим, що сталося з цими людьми. Вважається, що їхнє життя змінилось у часи, коли колись родюча Сахара почала висихати. Більшість поховань розташована поблизу місць, які раніше вважалися сприятливими для водопою.
