Юрій Семенюк: шлях до успіху
“Я хотів закінчити навчання і стати адвокатом або нотаріусом. Мені подобалися такі речі – статті, параграфи, норми… Навіть під час навчання я час від часу працював в адміністрації.”
Він з дитинства займався спортом – дуже любив футбол та навіть міг опинитися в академії львівських “Карпат”. Паралельно майже 8 років займався бальними танцями.
У 18 років почав працювати, продовжуючи мріяти стати юристом, і отримав ступінь магістра права. Але у 20 років спробував волейбол.
З тих пір минуло 12 років, і зараз він є капітаном та одним з лідерів сучасної збірної України з волейболу, яка переписує історію. 30 липня він виведе свою команду на чвертьфінал Ліги націй, де “синьо-жовті” спробують вибити чинного чемпіона. Познайомтеся з Юрієм Семенюком.
Юрій Семенюк
Як Семенюк міг стати “Ібрагімовичем” у Карпатах
Це були кінець 1990-х – початок 2000-х. Юний хлопчик сидить з батьком перед телевізором і вболіває за збірну України. Незалежно від виду спорту – футбол, біатлон чи гандбол, семенюк почав по-справжньому любити спорт. У дитинстві його мріяла грати за футбольну збірну України.
Тому й почав займатися футболом.
“Це були часи, коли ти або бігав на стадіоні, або у дворі зі своїми друзями цілими днями. Я називаю це “дитина двору”, бо ми ж надворі виховані… У мене був такий графік: школа – футбол, школа – футбол. В дитинстві також ходив на танці, десь років вісім. В цьому мене підтримувала мама,” – згадає Юрій.
Хлопець дійсно любив футбол. Міг потрапити в академію львівських “Карпат”, але батько поїхав за кордон на заробітки, а мама не хотіла віддавати сина у футбольну академію.
“Думаю, якби батько залишився, то в мене був би вибір піти у футбольну академію львівських “Карпат”. Невідомо, як моя кар’єра склалася б,” – міркує він.
Батько повернувся, коли Семенюк вже закінчив школу та вступив до інституту вивчати право, паралельно почав працювати.
Спочатку Юрій працював у відділі будівельних матеріалів у магазині Praktiker у Львові, потім став консультантом у відділі “Сад і город”. Згодом працював у Kartuli Vazi та Ашані.
Ніби звичайна історія, типова для багатьох українців.
Зворотний бік волейболу
Про волейбол він дізнався саме в магазині. Тренер регулярно заходив туди, звертаючи увагу на 210-сантиметрового юнака.
Він неодноразово запрошував хлопця на тренування, були пропозиції й з баскетболу.
“Коли я працював у супермаркеті, мені зателефонували з БК Політехніка. Вони запрошували на тренування, але їхня перша команда була на зборах за кордоном,” – розповідає волейболіст.
І за ці два місяці Семенюка переманили у волейбол!
Тренер запропонував: “Якщо я йому довірюся, отримаю абонемент у спортзал і зможу тренуватися з командою.” Це зацікавило Юрія, і він почав ходити на заняття.
Тренер Барком-Кажанів, одна з найкращих команд в Україні, помітив його перспективи і запросив на тренувальний збір. Для Семенюка це був важкий старт.
Він почав вивчати волейбол, працюючи над прийомом, подачами та блоками.
“Перші збори – це справжнє пекло. Уявіть, як людині зростом 2,10 м падати з нуля. Після кожного тренування боки збиті, кров тече,” – згадує він.
Лише за рік Семенюк вперше вийшов на професійний матч, і хоча початок був важким, згодом його гра допомогла клубу виграти медалі чемпіонату.
У 2017-му Семенюк дебютував за збірну України, пройшовши шлях з нуля до національної команди за менш ніж три роки.
“Цей день мені запам’ятається надовго, я плакав: спершу від горя, програвши дві фінальні зустрічі чемпіонату України, а потім – від щастя, почувши від тренера три слова: “Ти у збірній,” – ділиться Юрій.
Перший матч довелося грати проти Франції, і його важкість Юрій подолав.
Турнірні досягнення
У 2022 році Україна не змогла пройти на чемпіонат світу, проте завдяки відстороненню Росії отримала можливість виступити. Це був важливий момент для національної команди.
Підготовка проходила у Литві, де збірна намагалася зосередитись на волейболі, але думки про рідних не полишали гравців.
Несмотря на обстріли, українці показали чудові результати в групі, перемігши Пуерто-Рико та Туніс.
У 1/8 фіналу вони розгромили Нідерланди, а лише у чвертьфіналі їх зупинив господар турніру – Словенія.
“Коли ти одягаєш форму збірної та виходиш на майданчик з українськими прапорами, все одно думками вдома. Виступати за національну команду – це велика відповідальність,” – говорить Юрій.
Подальші результати були вражаючими: “срібло” Євроліги, “бронза” Кубку претендентів та чвертьфінал Євро. Призначення нового тренера Рауля Лосано зустріло неоднозначну реакцію, але Семенюк став новим капітаном.
Разом з ним прийшли перемоги, а команда знову знайшла шлях до успіху.
Семенюк в Польщі
Юрій два роки поспіль визнається найкращим волейболістом України. Він також є важливим гравцем Проєкту Варшава – одного з лідерів чемпіонату Польщі, де грає один з найсильніших ліг Європи.
Справжнім викликом стало довести свою майстерність, маючи конкуренцію зі сторони гравців, на яких він раніше рівнявся.
“Польща завжди була мені близькою. Я багато років грав в Україні й мій тренер Ян Сух навчив мене багато,” – говорить Юрій.
Родина також переїхала до Польщі, і він відзначає, що команда постійно бореться за трофеї.
Юрій займає значну позицію у команді, здобуваючи “бронзу” чемпіонату Польщі тричі поспіль та вигравши Кубок виклику у 2024 році.
“В Польщі я вчуся багато нового та граю в найсильнішій лізі світу. Це великий привілей,” – додає Семенюк.
Він не планує отримувати польське громадянство, бо хоче представляти Україну на міжнародних змаганнях. Його найголовніша мрія – зіграти на Олімпійських іграх.
Ця історія доводить, що все можливо!
