Зустріч Зеленського з прем’єром Грузії: нові перспективи для відносин
4 травня в Єревані, під час саміту Європейської політичної спільноти, відбулася подія, яка викликала чималий резонанс. Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Грузії Іраклієм Кобахідзе, який перебуває в українському санкційному списку. Ця розмова стала результатом ініціативи української сторони.
Іраклій Кобахідзе раніше висловлювався вкрай недружньо щодо України, що викликало обговорення його легітимності на посту прем’єра в Україні. Офіційний Київ не приховував критики на адресу Тбілісі через проросійську політику, яку, на думку української влади, реалізує Грузія.
Ця коротка зустріч, хоча й мала характер неформального обміну думками, була заздалегідь спланована та стала сенсацією.
У колонці співзасновника “Європейської правди” Юрія Панченка зазначено, що зустріч відбулася на тлі зміни зовнішньополітичних обставин для Грузії. Поразка угорського прем’єра Віктора Орбана на парламентських виборах позначилася на позиціях Тбілісі, адже Орбан був основним захисником грузинської влади на міжнародній арені.
Панченко підкреслює, що роль Орбана навряд чи перебере інший європейський лідер. Також не здійснилися сподівання Тбілісі на відновлення контактів із США, про що свідчить нещодавній візит віцепрезидента США Джей Ді Венса, який ігнорував Грузію.
“У цій ситуації Київ несподівано вирішує зробити крок назустріч грузинській владі”, – зазначає автор.
Коротка зустріч не передбачала глибоких перемовин, однак вона має на меті надіслати політичний сигнал. Цей сигнал можна інтерпретувати так: подальше зближення Тбілісі з Москвою не відповідає інтересам ні України, ні самої Грузії, і Київ готовий підтримати грузинську владу в уникненні російського впливу.
Чи можна очікувати зміни в позиції Грузії щодо України? Панченко висловлює обережний оптимізм, адже останні заяви грузинського керівництва свідчать про готовність до діалогу.
Іраклій Кобахідзе відзначив, що Грузія прагне максимально відновити відносини з Україною: “Ми готові зробити все, щоб ці відносини максимально відновилися”.
Хоча ця заява не містить конкретних кроків, найближчі тижні покажуть, як Тбілісі сприйняло українську пропозицію та чи готове воно змінити курс.
Запитання залишається відкритим: наскільки сильно Росія контролює “Грузинську мрію”, і чи зможе Тбілісі реалізувати такі ініціативи, чи все ж таки залишиться під її впливом.
