Збірна Франції: від приниження до відродження на шляху до успіху

Збірна Франції: від приниження до відродження на шляху до успіху

Футбольні кризи: Німеччина, Італія та Франція

В історії навіть найбільших футбольних збірних обов’язково є момент, коли вони досягають дна.

Для багатьох фанатів збірної Німеччини цей момент настав зараз — уже втретє поспіль Бундестім не змогла вийти навіть до 1/8 фіналу Мундіалю.

А що говорити про Італію, яка втретє поспіль пропускає чемпіонати світу?

Для Бразилії “дном” назавжди залишиться поразка 1:7 у домашньому півфіналі проти Німеччини 2014 року.

А для Франції дно — це містечко Найсна; місце, де національна збірна влаштувала бойкот під час чемпіонату світу.

***

Запах французької катастрофи витав над стадіоном у Полокване 17 червня 2010 року.

Якщо нічия 0:0 у першому турі з Уругваєм виглядала нормально, то поразка 0:2 з Мексикою в другому турі стала справжнім шоком.

Гри немає, агресії відсутня, характер не проявляється.

І хто винен?

Вже 19 червня найбільша спортивна газета Франції L’Equipe на першу шпальту винесла фото вельми незадоволених Раймона Доменека та Ніколя Анелька з підписом:

“Іди до біса, ти, брудний сучий сину!”

За інформацією видання, саме так звернувся Анелька до головного тренера збірної у перерві матчу з Мексикою, після чого його негайно замінили.

Скандал!

Поки Франція вирішує, вірити L’Equipe чи ні, президент федерації футболу Жан-П’єр Ескалетт скликає пресконференцію, куди явно не з доброго наміру приходить капітан “Ле Бле” Патріс Евра. І якщо Ескалетт підтверджує все написане в газеті, заявляючи, що Анелька більше не гратиме на чемпіонаті світу, то Евра злий, як чорт:

“Проблема не в Ніко. Проблема французької команди — це зрадник серед нас…”

Анелька вже не має сенсу нічого приховувати. Він теж кличе до себе пресу, але говорить ще обережніше:

“Я не казав це Доменеку такими словами, хоча між нами дійсно була суперечка. Це ніколи не мало вийти з роздягальні. І я бажаю збірній успіху в матчі з ПАР, шанси ще є”.

Тим часом Доменек, аби згладити конфлікт, дає велике інтерв’ю прямо у таборі збірної головному редактору L’Equipe Венсану Дюлуку, до якого приєднується легендарний Біксант Лізаразю.

Вони ведуть розмову, і раптом до них без дозволу у шльопанцях та білих шкарпетках вибігає Франк Рібері:

“Я вибачаюся за наші погані виступи. Справді вибачаюся. Мені так шкода… Це все неправда, що я посварився з Куркуфом, це хтось вигадав. Не вірте всьому”.

І пішов.

Усі застигли, як вкопані – особливо телеглядачі, які бачать це в прямому ефірі. Навіть домогосподаркам, які жодного разу не бували на стадіонах, стає зрозуміло, що в команді все йде не так.

***

А найгірше — вони ж знали, що це дуже навіть ймовірно. Усе знали.

На ЧС-2006 честь “Ле Бле” врятували Зінедін Зідан та Клод Макелеле, котрі повернулися до збірної у 2005 році. Іноді Зідан навіть виганяв Доменека з роздягальні, аби не заважав.

Ясно, як тільки Зідан пішов — усе й розвалилося.

Доменек — специфічна людина, яка шукала відповіді на футбольні дилеми на небесах.

“Я його щиро ненавидів. Ніколи не подобався. Овен не грає зі скорпіоном, скорпіон не грає з тельцем — це не футбол, а театр. Але він у це вірив”, — говорить Філіп Мексес.

І чи то у французькій федерації зібралися адепти Книги Тота, чи просто не знайшлося людини, яка б взяла на себе відповідальність, але Доменека залишили на посту після великого провалу на Євро-2008.

“Плани? У мене лише один план – одружитися з Естель. Саме в такі моменти нам потрібно кохання”, — отак Раймон відреагував на той виліт.

І ніхто, жоден футбольний чиновник не задумався!

Більше того, їх не протверезило ані 2-ге місце у кваліфікації на ЧС-2010 після Сербії, ані жахлива гра в стиках з Ірландією, де перемогу Франції забезпечив гол Тьєррі Анрі після явної гри рукою.

Ось він, момент ганьби, якій Тіті вже ніколи не змиє.

“Хіба хтось не бачить? Доменек — найгірший тренер збірної Франції від часів Людовіка XIV”, — майже кричав Ерік Кантона, але хто його чув?

Країна дружно вирішила не помічати поразки 0:2 в спарингу з Іспанією у березні 2010 року, нічію 1:1 з Тунісом і навіть програш 0:1 Китаю.

Контракт Доменека завершувався, і федерація оголосила, що після Мундіалю новим тренером стане Лоран Блан. Поки, типу, все йде за планом.

Ага-ага.

Доменек не взяв на ЧС-2010 молодих зірок Бензема, Насрі й Бен-Арфа, що позбавило Францію енергії в останній третині.

Анелька навіть не думав слухати тренера і постійно відходив вглиб на позицію Йоана Гуркюффа, позбавляючи того простору й можливості грати.

Але найкумеднішою була історія з Анрі. Ще весною 2010 року Доменек полетів до Барселони, аби оголосити 32-річному нападнику, що не візьме його на ЧС. Проте Тьєррі так палко запевнив тренера, що “буде на його боці в кожній сутичці”, що Доменек передумав і включив Тіті до заявки.

Неправильне рішення!

Анрі зрадив Раймона, як тільки зрозумів, що не виходитиме у старті.

Так само в опозицію перейшов Вільям Галлас, коли капітаном призначили Евра.

При цьому решта збірної ненавиділа один одного. Шоковані репортери бачили на відкритих тренуваннях, як Флоран Малуда обзиває Матьє Вальбуена, а Рібері та Анелька намагаються з усієї сили влучити м’ячем у Гуркюффа.

І така збірна заселилася у найдорожчий готель у Совето, де номер коштував 589 євро за ніч.

***

Після того, як L’Equipe розповіла світу важку правду про “Ле Бле”, події розвиваються блискавично.

Ще до тієї пресконференції Ескалетт та Доменек намагалися заспокоїти Анелька, але куди там!

“Ти, покидьку, можеш сам керувати своєю паршивою командою! А з мене досить!”

Тим часом Анрі та Галлас на лаві запасних сміялися з поразки від Мексики, ніби це не їхня збірна поступилася, і вони взагалі тут проїздом. На тлі їхньої байдужості ще більше вразило інтерв’ю тренера Франції-1998 Еме Жаке, який плакав:

“Поле винесло свій вердикт. Франція не продемонструвала гордості, агресії, не зробила все можливе. І від того мені так сумно”.

А от команді навпаки весело.

Анрі, Рібері та Ерік Абідаль вмовляють Доменека залишити Анелька в таборі збірної на прощальну вечерю — і той погоджується.

“Я бачив, що вони над чимось думають, але не знав точно. Назовні нічого не просочилося”, — пізніше писав Раймон в автобіографії.

Це дуже дивно, бо навіть Дідьє Дешам зізнавався у 2015 році, що знав про демарш, який готувала команда.

Неможлива дурість!

Евра скликає всіх до себе в номер, де кожен бере слово, і жодному змовнику не спадає на думку, як це виглядатиме для співвітчизників. Замість цього Жеремі Тулалан телефонує своєму агенту, який диктує йому текст листа непокори.

Перший пункт — вони категорично незгодні з рішенням відправити Анелька додому.

Другий — вони звинувачують федерацію футболу, що не захистила їх у важку хвилину, а довірилася пліткам преси.

Третій — у команді є “кріт”, що зливає інформацію газетчикам, які спеціально шкодять збірній.

Четвертий — аби їх почули, гравці бойкотуватимуть наступне тренування і повернуться до занять безпосередньо перед вирішальним матчем проти ПАР.

“Ну, у нас була ідея пояснити всім наші дії. Далі ми поговорили зі своїми агентами і спробували викласти це так, щоб було якомога зрозуміліше. Ми не усвідомлювали наслідків повною мірою”, — говорив потім Тулалан, який більше не одягав футболку збірної навіть попри виклики. Казав, що йому по-своєму надто соромно.

***

20 червня, коли збірна Франції сідає в автобус і їде на тренування… якого не стається.

Вони навіть не беруть із собою бутси — жоден із 23 гравців!

Коли тренер з фізпідготовки Роберт Дюверн бачить, що відбувається, то від розпачу кидає секундомір — так, що виграв би Олім

Поділитися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ятнадцять + п'ятнадцять =