Київ зазнає атак балістичними ракетами без попереджень від міжнародних партнерів, бойові місії під загрозою через проблеми з Starlink, а Дональд Трамп стверджує, що розвіддані передаються. Яка насправді ситуація з американською підтримкою України? Досліджуємо, як ці проблеми впливають на Україну та чому думки експертів щодо дій Вашингтона різняться.
У ніч на 14 жовтня Київ зазнав атак балістичними ракетами, про що заявив Володимир Зеленський. Попри слова Трампа про “енергетичне перемир’я”, російські удари тривають, а від України вимагають зупинити атаки на російські нафтопереробні заводи з загрозою припинення розвідувальної підтримки.
Зеленський розповів в інтерв’ю NPR, що українські генерали отримали попередження від американських військових. Трамп заперечує зупинку обміну інформацією, стверджуючи, що США продовжують підтримувати Україну.
У Повітряних силах України також прокоментували, що розвідувальна підтримка від партнерів зберігається. Юрій Ігнат зазначив, що дані про балістичні пуски — лише частина тієї інформації, яку отримують військові, включаючи дані про переміщення російських військ та оборонні підприємства. Тож відсутність попереджень про конкретні атаки не свідчить про припинення обміну інформацією. Проте це викликає занепокоєння щодо надійності підтримки.
У ніч на 14 жовтня Україна зіткнулася з проблемами зі Starlink. Сергій Стерненко повідомив про обмеження роботи терміналів військового пакета StarShield, спричинені швидкістю руху понад 160 км/год, що призвело до зриву низки місій.
Розвіддані не зникли: не варто шукати “зраду” від США
Відсутність попереджень про російські атаки не означає, що США припинили передавати розвіддані. Військово-політичний аналітик Дмитро Снєгирьов закликає робити висновки обережно та не створювати паніку без підтвердження фактів.
“Не було офіційних заяв про припинення обміну розвідданими з обох сторін”, — підкреслює він. Експерт наводить приклад фейкового повідомлення про російський танкер, яке доводить необхідність критичнішого підходу до новин в контексті відносин України і США.
З приводу безпорадності у попередженнях Зеленського звертає увагу на слова французького президента Емманюеля Макрона, який повідомляв, що Франція охоплює дві третини розвідувальних можливостей для України. Це викликає питання щодо термінів і типу розвідданих, які справді відсутні.
Снєгирьов вважає, що питання потрібно адресувати всім країнам, які допомагають Україні в розвідці. Він також наголошує, що нерегулярні попередження можуть бути спричинені темпом російських атак, де можливість швидкого реагування істотно зменшується.
Переговори на нерівних умовах: чи змусить Трамп Зеленського поступитися
Технологічна залежність від США обмежує можливості України, але не означає, що США можуть диктувати умови. Політолог Олег Постернак звертає увагу, що ситуацію не слід сприймати як катастрофу, проте Україна повинна бути готовою до посилення американського тиску.
“Обмеження зв’язку може бути сигналом для України попрацювати над відносинами з адміністрацією Трампа на нових умовах”, — стверджує Постернак.
Він також додає, що підтвердження про припинення розвідданих не було, але технологічна перевага США дає змогу Вашингтону впливати на Київ. Постернак впевнений, що український президент не піддасться грубому тиску.
Інша версія американського невдоволення: побоювання витоку технологій
Дмитро Снєгирьов бачить інші причини американського невдоволення — занепокоєння витоком військових технологій. Це пов’язано з повідомленнями про зв’язки іноземних бійців з мексиканськими картелями.
Снєгирьов вважає, що цю ситуацію слід обговорювати, оскільки може йтися про реальні ризики для США, якщо ці зв’язки підтвердяться.
Експерт вважає, що такі інциденти можуть призвести до негативних наслідків, якщо виток технічної інформації стане загрозою для національної безпеки США.
Проблеми з доступом до сучасних технологій ставлять під загрозу можливості України, тому важливо зменшити цю залежність і працювати над зміцненням обороноздатності.
