Фото: Інтернет
Зеленський також попереджає про загрозу наступу з Білорусі
Північний напрямок залишається у планах російського Генштабу
Атака з території Білорусі є цілком реальною: Москва розробляє кілька сценаріїв для наступу. Про це повідомили українські ЗМІ, посилаючись на джерела в Силах оборони.
Кремль планує нову хвилю мобілізації — 100 тисяч осіб — для здійснення майбутньої операції на півночі. Які напрямки можуть бути під загрозою — читайте далі.
Що планує ворог
Найбільш ймовірним варіантом, за інформацією джерел у Силах оборони, є спроба створення “буферної зони” на глибині 10–20 км у Чернігівській області. Водночас повторний наступ на Київ вважається малоймовірним через брак ресурсів.
Активні дії з території Білорусі можливі не раніше осені, вважають військові.
На кінець травня загроза з боку Білорусі оцінюється як низька: ворог не має достатніх сил біля кордону. Зараз там розміщено лише близько 1900 місцевих військових — це чотири батальйони.
Для реалізації своїх планів Кремль має намір залучити ще 100 тисяч осіб до армії. Мета цієї операції:
- Сковування резервів ЗСУ та недопущення їхньої перекидання на інші ділянки фронту.
- Примус українського командування ослабити угруповання військ на Донеччині.
- Створення контрольованої “санітарної зони” на території України.
У зв’язку із загрозою з боку Білорусі президент України Володимир Зеленський сьогодні прибув до Рівненщини. Він зазначив, що ворог може вторгнутися на Волинь, Рівненську та Житомирську області.
“Ми беремо до уваги всі загрози. Вчора відвідав громади Чернігівської та Київської областей, сьогодні — цю частину нашої держави. Жоден напрямок не залишимо без уваги,” — підкреслив президент.
Аналіз ситуації в Білорусі
Активність Москви та Мінська не означає, що наступ з півночі почнеться негайно, але це свідчить про те, що цей напрямок залишається в планах російського Генштабу як явний варіант розширення фронту, повідомляє моніторинговий Telegram-канал.
Найбільш небезпечний сценарій — це спроба ворога повторно використати територію Білорусі для сухопутної операції проти України. Для цього росіянам потрібно сформувати не лише демонстративне, а й повноцінне угруповання військ з достатньою кількістю техніки, артилерії та ресурсів.
“Логіка такого задуму полягає не лише в прямому наступі, а й у створенні багатовекторної загрози. Частина сил могла б діяти на північному напрямку, змушуючи Україну тримати резерви поблизу Києва, Чернігівщини, Житомирщини та Волині. Інша частина могла б загрожувати критично важливим об’єктам енергетичної інфраструктури,” — зазначають аналітики.
Відзначається, що Рівненська АЕС має стратегічне значення не лише для виробництва електроенергії, але й як ключовий елемент стабільності енергетичної системи України. Незалежно від реального прориву до АЕС, сама загроза наближення бойових дій може мати серйозний психологічний та економічний вплив.
Отже, ворог може справді розглядати напрямок Волині та Рівненщини. Мета — не обов’язково швидке просування на території, а примус України до розосередження резервів та створення постійної напруги.
Водночас, реалізація сценарію повторного вторгнення має суттєві проблеми: після 2022 року Україна значно зміцнила свої північні рубежі, створивши укріплені позиції та систему спостереження. Також територія на півночі ускладнює великі маневри військ, а приховане формування ударного угруповання є практично неможливим.
Вважається, що зараз найбільш імовірний сценарій — це стратегія постійного сковування України через загрозу з Білорусі. Кремль прагне, щоб Україна утримувала великі сили в північному напрямку і не могла повністю перекидати резерви на інші ділянки фронту.
Отже, на думку аналітиків, існує три можливих варіанти дій Росії:
- перше — продовження демонстративних навчань без наступальних дій;
- друге — обмежене збільшення сил для стратегічного сковування українських резервів;
- третє — ризиковане формування ударного угруповання у Білорусі під час великої міжнародної кризи або політичної нестабільності.
“Наразі найбільш ймовірний другий варіант. Найнебезпечніший, але складніший для реалізації сценарій — повторна сухопутна операція з території Білорусі. Україні слід бути готовою до найгіршого, але оцінювати ситуацію з холодною головою: загроза реальна, але її реалізація вимагатиме від Росії значного часу і ресурсів,” — резюмували аналітики.
