ЄС закриває двері для українських галузей: нова торговельна політика стає викликом
Передвступні переговори України з ЄС затягуються, і українські галузі ризикують опинитися відрізаними від внутрішнього ринку Євросоюзу, доступ до якого стрімко обмежується.
Серед причин цього явища – нова торговельна політика ЄС, яка відходить від принципів відкритої торгівлі та переходить до ідеології економічної безпеки й взаємності.
Торговельна політика стає частиною протекціоністської індустріальної політики ЄС, формуючи так званий економічний “форт Європа”, де пануватиме ідея “обложеної фортеці”.
Зміна парадигми ЄС відбулася протягом останніх років, хоча основи ідеї закладалися протягом десятиліть. Ключовим документом у цій стратегії є Акт індустріального прискорення ЄС, представлений Єврокомісією у березні. Наразі він розглядається Європарламентом та Радою ЄС.
Цей акт має стати багатогранною відповіддю Брюсселя на виклики, з якими зіштовхується європейська промисловість. Основним елементом є критерій “Made in Europe”, що перетворює IAA на потужний торговельний бар’єр, здатний обмежити доступ до європейського ринку для стратегічних конкурентів, зокрема для Китаю та, в перспективі, для України.
Режим IAA доповнять інші законодавчі ініціативи від ЄС, покликані захистити стратегічні галузі, такі як виробництво сталі і алюмінію. Ці інструменти будуть поєднувати торговельну політику з декарбонізацією та сталим розвитком, перетворюючи їх на фактичні торговельні бар’єри.
Поки вступні переговори тривають, Україні критично важливо стати частиною “периметру” економічного “форту Європа”. Серед можливих кроків є:
- Визнання української продукції для європейських стратегічних індустрій як “Made in Europe” для доступу до державних закупівель;
- Звільнення української сталі від нових захисних тарифних квот за аналогією з країнами-учасницями ЄАВТ;
- Виключення України з застосування CBAM за умов відсутності політичної волі держав-членів ЄС;
- Розширення угоди з ЄС про взаємне визнання оцінок відповідності для промтоварів на інші перспективні експортні категорії, наприклад фармацевтичні препарати.
Такі ініціативи можуть стати важливими елементами пакета прискореної інтеграції України до ЄС, надаючи їй необхідну політичну вагу. Без цього будь-які пропозиції ЄС щодо інтеграції української оборонки в майбутні Оборонні союзи будуть виглядати нещиро.
На шляху реалізації цієї візії стоїть безліч перешкод, включаючи протекціонізм європейських індустрій та повільний прогрес у впровадженні європейського законодавства в Україні, а також брак чіткої візії промислової політики України як держави-кандидата на членство в ЄС.
