В сфері охорони здоров’я одним із найважливіших показників для Євросоюзу є кількість років, протягом яких людина може жити здоровим життям. Згідно з останніми даними Євростату, середня тривалість здорового життя в ЄС становить 63,3 року для жінок та 62,8 року для чоловіків.
Одним із основних факторів, що скорочують цей час, є вживання тютюну та нікотину. У зв’язку з цим, Єврокомісія цього року переглядає існуючу нормативну базу щодо контролю за тютюновими виробами. У опублікованій комплексній оцінці відзначено, що є успіхи, але й існують прогалини, які потребують нових законодавчих рішень.
Для України, яка є кандидатом на вступ до ЄС, такі оновлення директив стануть частиною євроінтеграційних зобов’язань.
Директиви працюють, але нові виклики на горизонті
Щороку вживання тютюну стає причиною смерті близько 700 тисяч осіб у країнах ЄС. Це найпоширеніша причина смерті, якій можна запобігти.
У цьому контексті стратегічний напрям антитютюнової політики ЄС задають дві великі ініціативи, які визнають тютюнові та нікотинові вироби загрозою для громадського здоров’я та вимагають системних рішень.
Перша ініціатива — План ЄС щодо боротьби з раком, мета якого знизити частку курців до менш ніж 5% населення ЄС до 2040 року. Вживання тютюну пов’язане з 27% усіх онкологічних захворювань у ЄС та є причиною дев’яти з десяти випадків раку легень.
Друга ініціатива — “Безпечні серця”, яка є першим комплексним планом в історії ЄС для боротьби з серцево-судинними захворюваннями.
Ці захворювання щорічно забирають життя 1,7 мільйона людей у ЄС та завдають економіці збитків у 282 мільярди євро.
План охоплює десять напрямків, включаючи профілактику, вакцинацію, впровадження штучного інтелекту в кардіології та модернізацію законодавства щодо захисту від тютюну.
У квітні 2026 року Єврокомісія планує оприлюднити результати оцінки чинних директив, пов’язаних із контролем над тютюном.
Зокрема, це три директиви: про виробництво, рекламу та акцизи на тютюнові вироби. Їх реалізація, за оцінкою Єврокомісії, дала позитивні результати: частка курців знизилася з 28% до 24%, а серед молоді — з 29% до 22%. Також смертність, пов’язана із вживанням тютюну, скоротилася на 9%.
На практиці це стало можливим завдяки ряду антитютюнових заходів, таких як:
- впровадження вимог до вмісту та звітності про інгредієнти в тютюнових виробах;
- заборона ароматизаторів у тютюнових виробах;
- регулювання е-сигарет та рідин до них;
- боротьба з нелегальною торгівлею тютюновими виробами.
Значну роль відіграла заборона реклами та спонсорства тютюнових виробів.
Оцінка Єврокомісії також показує, що оподаткування є одним із найефективніших інструментів для зниження вживання тютюну: близько 40% зменшення куріння в ЄС пов’язують саме з податковою політикою.
У липні 2025 року Єврокомісія представила пропозицію щодо перегляду директиви про оподаткування тютюну, в якій запропоновано встановити мінімальні акцизні ставки на рівні 215 євро за 1000 сигарет.
Однак в оцінці Єврокомісії зазначено зростаючі виклики, особливо для дітей та молоді, через нові тютюнові та нікотинові продукти. Зокрема, вживання електронних сигарет та тютюнових виробів для нагрівання формує нові залежності.
Різні країни-члени ЄС ухвалюють різні правила, що веде до фрагментації антитютюнової політики, що ослаблює її ефект.
Єврокомісія підтверджує досягнення своїх цілей, одночасно проводячи консультації щодо запровадження нових заходів для захисту населення від тютюну.
Важливість для України
Для України перегляд європейського законодавства — це важливий орієнтир у переговорах про вступ до ЄС.
Кабінет Міністрів вже затвердив Національну програму адаптації законодавства до acquis ЄС, де контроль над тютюном визначено пріоритетом у сфері охорони здоров’я.
Важливими кроками для України є:
- імплементація директиви 2014/40/ЄС, зокрема заборона ароматизованих тютюнових виробів;
- ратифікація протоколу ВООЗ щодо боротьби з незаконною торгівлею тютюновими виробами;
- впровадження системи простежуваності тютюну;
- встановлення єдиних правил податкової звітності.
Також важливо синхронізувати ставки акцизного податку на тютюнові та нікотинові вироби з новими вимогами ЄС.
Зокрема, Україні слід прискорити підвищення акцизів, щоб уникнути значного розриву з країнами ЄС, що може призвести до контрабанди.
Окремі законопроєкти передбачають повне врегулювання нікотинових виробів: заборону їх продажу дітям, реклами та спонсорства, зокрема, встановлення граничного рівня нікотину в продуктах.
Вживання тютюну щороку стає причиною смерті близько 100 тисяч українців, що серйозно навантажує систему охорони здоров’я. У країні, що переживає демографічну кризу, важливо зберегти кожне життя.
Посилення антитютюнового законодавства є не лише євроінтеграційним зобов’язанням, але й інвестицією в здоров’я нації та збереження людського капіталу.
