Заборона на імпорт російського газу до ЄС
З 1 січня 2027 року в Європейському Союзі вступає в силу повна заборона на імпорт скрапленого природного газу (СПГ) з Росії. Проте, після ухвалення 21-го пакета санкцій ЄС, було залишено тимчасове виключення для окремих поставок за старими контрактами до третіх країн, яке діє до 25 липня 2027 року. Це виключення обмежене обсягами постачань 2025 року та квартальною звітністю від європейських операторів.
Таким чином, європейська санкційна політика націлена більше на переорієнтацію експорту російського СПГ, ніж на його повну ізоляцію.
Вантажі, які раніше постачались до європейських терміналів, тепер прямують до Китаю, Індії та інших країн — або безпосередньо, або через перевантаження із залученням європейських компаній.
Це створює серйозну проблему для ЄС.
Запроваджена заборона не матиме бажаного впливу, якщо європейські компанії продовжать купувати, перепродавати, перевозити чи страхувати російський СПГ для інших ринків. Європейська комісія раніше наголошувала, що заборона 2027 року поширюється на всі торговельні операції з російським СПГ, незалежно від кінцевого пункту призначення. Проте появи нового “тимчасового” винятку значно підриває цю позицію.
Інтереси компаній і санкції
Дії європейських компаній демонструють, наскільки важко буде вийти з російських контрактів без додаткових законодавчих обмежень.
Наприклад, іспанська компанія Naturgy має зобов’язання на закупівлю російського СПГ на суму близько 10,95 мільярда євро. У лютому 2026 року компанія висловила намір вести переговори з “Ямал СПГ” про можливе посилання на форс-мажорні обставини через заборону ЄС, однак поки що не оголосила про розірвання контракту.
Французька Total Energies також заявила, що продовжить закупівлі з “Ямал СПГ” принаймні до 2026 року. Компанія підтримує бізнес з російським СПГ, поки дозволяє це санкційна політика. Водночас Total Energies зберігає 20% участі в проекті “Ямал СПГ”.
Це свідчить про те, що заборона має бути чітко регламентована законодавством ЄС, адже в іншому випадку компанії продовжать діяти за принципом “бізнес як звично”.
Схожа ситуація спостерігається з німецькою компанією SEFE (колишня Gazprom Germania), яка має довгостроковий контракт з “Ямал СПГ” і розглядає можливість дострокового розірвання поставок через санкції. При цьому федеральний уряд закликав SEFE вийти з контракту до 2027 року.
Греція під час обговорення 21-го пакета санкцій відстоювала інтереси свого судноплавного сектора, зокрема компанії Dynagas, яка є оператором танкерів для транспортування російського СПГ.
Dynagas також експлуатує п’ять криголамних танкерів, що відповідають за третину річного експорту з “Ямал СПГ”. Ця компанія стала одним із ключових гравців у нових схемах для операторів ЄС.
Незважаючи на ці зусилля, доки європейські судна продовжують обслуговувати російську енергетику, Європа залишиться частиною російської експортної структури.
Необхідність заборони на обслуговування суден
Крім того, важливим фактором стане позиція Великої Британії у 2027 році.
Попри те, що в 2026 році було введено заборону на обслуговування російського СПГ, одночасно була надана загальна торговельна ліцензія, яка дозволила постачання СПГ з “Ямал СПГ” та “Сахалін-2” до третіх країн. Дія цієї ліцензії закінчується 1 січня 2027 року, і, якщо Велика Британія вирішить не продовжувати її, це заблокує шість криголамних танкерів, які забезпечують понад третину річного експорту з “Ямал СПГ”.
Важливим залишається також питання заборони на продаж і передачу СПГ-танкерів. 21-й пакет санкцій тільки зобов’язав повідомляти про продаж суден операторам з третіх країн, тоді як ширші обмеження мають бути розглянуті Радою ЄС.
Без заборони на передачу суден російські проекти можуть використовувати продажі, перереєстрацію та складні структури для збереження доступу до флоту, особливо криголамні танкери, які необхідні для навігації в арктичних водах.
Залучення європейських операторів до експорту російського СПГ підриває єдність ЄС.
Це також суперечить заявленій політиці скорочення залежності від російської енергетики. Комерційні інтереси компаній ЄС вступають у конфлікт з безпековими інтересами України та загальною політикою ЄС щодо стримування Росії.
У 2027 році ключовим питанням стане не “чи припинить Європа купувати російський СПГ?”, а “чи припинить вона допомагати Росії перевозити, страхувати та продавати його?”.
Для того, щоб обмеження на експорт російського СПГ були дійсно ефективними, ЄС і Велика Британія мають заборонити своїм компаніям брати участь у таких операціях. Це включає в себе неподовження британської ліцензії і встановлення реальних обмежень на продаж і передачу СПГ-танкерів, а також контроль за чартерними угодами.
Необхідно розширити санкційні списки, включивши до них проекти “Ямал СПГ” та “Сахалін-2”. Втрати ринку ЄС мають стати істотним ударом для російських експортерів, адже у 2026 році 97% відвантажень “Ямал СПГ” припадало саме на цей ринок. Надалі Росія все ще може отримувати доходи, які підтримують її можливості фінансувати агресію проти України.
