Єврокомісія вказала на ключові проблеми України на шляху до ЄС, присвоївши залік з найнижчим балом

Оприлюднений Єврокомісією традиційний щорічний звіт про прогрес країн-кандидаток у їхньому наближенні до ЄС є важливим інструментом для оцінки того, що вдалося зробити за рік.

Європейська комісія аналізує поступ у 33 розділах, які охоплюють різні сфери політики — від соціальної до кліматичної. Основна увага приділяється тому, наскільки українська законодавча база стала ближчою до європейських стандартів за рік.

Важливо, що оцінюється не лише загальний стан наближення, а й прогрес. Іноді, попри масштаб завдань, які стоять перед кандидатами, загальний стан може залишатися стабільним, тоді як реформа може демонструвати суттєвий прогрес. Єврокомісія надає дві оцінки для кожного з 33 розділів — від одного до пʼяти для наближеності та від нуля до чотирьох для прогресу.

Зазвичай Україна пишається тим, що входить у трійку лідерів серед девʼяти країн-кандидаток — Албанії, Боснії і Герцеговини, Грузії, Молдови, Північної Македонії, Сербії, Туреччини та Чорногорії.

Не менш важливо, що багато з цих країн інтегруються роками, а Україна отримала статус кандидата лише у 2022 році та проводила реформи під час повномасштабної війни.

Темпи реформ: де є просідання

Минулого року Україна могла продемонструвати кращі результати у процесі євроінтеграції. Якщо зосередитися на нашому прогресі за рік і порівняти з 2025 роком, то видно значне уповільнення у багатьох сферах.

У найважливіших для України сферах верховенства права, антикорупції та реформування правоохоронних органів оцінка прогресу становить 2 з 4 — як і торік. Це не провал, але й не прорив.

Оцінка прогресу в розділах кластера 2 “Вільний ринок”, відкритого у жовтні, суттєво знизилася. У шести з девʼяти його розділів прогрес оцінили на 1 бал — раніше було у чотирьох.

Така ж одиниця отримана за важливий розділ “Регіональна політика і структурні інструменти”, що стосується посилення спроможності громад освоювати кошти ЄС.

Прогрес також уповільнився у фінансових і бюджетних питаннях, політиці у сфері довкілля і клімату, фінансовому контролі, а також у захисті споживачів та здоровʼя.

Загалом у девʼяти розділах оцінка прогресу становить “обмежений прогрес”, що є найнижчою можливою оцінкою. Упередження темпів реформ зафіксовано щонайменше у восьми сферах.

Де Україна має успіхи

Проте є й позитивні новини.

Хоча за вісьмома главами відзначено сповільнення реформ, шість глав підтвердили більший прогрес. Це стосується публічних закупівель, вільної торгівлі, фінансових послуг, медіа, енергетики та безпекової політики.

З точки зору готовності, поступ дійсно є.

Зокрема, на півбалла покращилася готовність у сферах верховенства права, боротьби з корупцією, вільної торгівлі, публічних закупівель, фінансових послуг, оподаткування, медіа, освіти, агрополітики та реформи публічного адміністрування. Важливо відзначити, що не лише формальне ухвалення законів, а й реальні кроки у боротьбі з корупцією отримали визнання.

Загальна оцінка готовності до вступу складає 2,5, що є покращенням порівняно з 2,36 у 2025 році та 2,27 у 2023. Отже, прогрес наявний, і посадовці акцентують на цьому, стверджуючи, що ми продовжуємо рухатися вперед.

Але це ще не достатньо для гордості.

Недостатній прогрес в реформуванні може призвести до значного уповільнення у порівнянні з іншими державами-кандидатами.

Молдова обігнала Україну

На сьогодні Україна вже не входить до трійки лідерів серед країн-кандидатів. Зараз ми на четвертому місці серед девʼяти, поступаючись Чорногорії, Албанії та Молдові за темпами, а за загальним станом готовності займаємо шосте місце.

Торік Молдова і Україна почали рух одночасно, але вже у 2025 році молдовани обігнали Україну, а у 2026 році зробили ще більший ривок.

Україна має значне відставання від Молдови за рівнем готовності до вступу та прогресом, що може призвести до роз’єднання наших траєкторій.

Причини та шляхи вирішення

Основні причини уповільнення реформ:

• Складна ситуація в парламенті, де закони не ухвалюються декілька місяців.
• Багато євроінтеграційних реформ є болючими або “нудними”, що знижує їх пріоритетність.
• Війна та значні виклики перед держапаратом відсувають євроінтеграційні питання на другий план.

Загалом пошук винних не допоможе, але Україні необхідно переглянути підходи до впровадження реформ.

На щастя, в Києві усвідомлюють ризики розділення з Молдовою. Єврокомісія створила Task Force для допомоги у виконанні проміжних бенчмарків, що є позитивним сигналом.

Однак мета завершення адаптації права ЄС до 2027 року здається недосяжною, а нереалістичні строки лише погіршують ситуацію.

Для отримання кращих результатів у наступному звіті Єврокомісії, Україні слід:

1. Пріоритезувати виконання критеріїв у сферах верховенства права, боротьби з корупцією та реформі правоохоронних органів.
2. Знайти способи забезпечення голосування за ключові євроінтеграційні закони.
3. Пріоритезувати підготовку євроінтеграційних законопроєктів урядом.
4. Вести чесну комунікацію з суспільством щодо термінів вступу.

Це допоможе уникнути розчарувань і зберегти довіру суспільства до євроінтеграційного процесу.