ЄС зберіг санкції проти Росії, але з важкими поступками
У вівторок, після тривалих дебатів, країни Європейського Союзу погодилися зберегти один із ключових санкційних механізмів проти Росії, зробивши його навіть стабільнішим. Проте це рішення обійшлося дорогою ціною.
Процес ухвалення виявився складнішим, ніж будь-коли раніше. Євросоюз навіть пропустив крайній термін, і в результаті довелося шукати юридичні “підпори”, щоб уникнути руйнування санкційного пакета. В результаті, Євросоюз “зацементував” ці санкції на наступні три роки.
Однак це не стало чистою перемогою, адже з оновленого списку було виключено російських мільярдерів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана. Не менш несподіваним стало те, хто лобіював їх “помилування” — роль “тарана для санкцій” перейшла від Угорщини до Франції.
Чому Макрон взяв на себе цю роль? Вже відомо, що Франція отримала певні вигоди в обмін на порятунок одного з олігархів. Латвія, яка спочатку захищала інтереси України, зрештою поступилася під тиском Франції та інших держав, пояснюючи свою позицію загрозливими наслідками для України від блокування.
Про санкції і їх важливість
Санкційний режим ЄС, запроваджений у відповідь на дії, що загрожують територіальній цілісності України, був створений у березні 2014 року. Він передбачав заморожування активів та заборону на фінансування осіб, включених до санкційного списку.
Спочатку до списку потрапили російські політики та військові, причетні до анексії Криму. Згодом, у 2022 році, санкції були суттєво розширені: до списку потрапили найближчі союзники Путіна, такі як Владімір Путін, Сергєй Лавров та інші.
Заморожені активи російських олігархів
Обсяг заморожених активів у ЄС наразі не розкритий, але деякі оцінки свідчать про майже 30 мільярдів євро, заморожених у приватних російських активах. Серед них — значна кількість нерухомості, бізнесів і яхт, оцінюваних на мільярди євро.
Битва за Усманова
Алішер Усманов, один із найбагатших росіян, потрапив під санкції у лютому 2022 року. Його підхід до виключення з санкцій триває вже не перший рік. Під тиском третьої сторони, наприклад, влади Узбекистану та підтримки Угорщини, йому вдалося частково досягти успіху.
У вересні 2026 року, під час обговорення змін до санкційного списку, Франція активно підтримала Словаччину в питанні виключення Усманова. Причини, які пояснює французький уряд, залишаються таємницею, але можливе пов’язання з обміном громадян викликало обурення.
Компроміс і його наслідки
Компроміс, досягнутий ЄС, хоча й не безпековий, але забезпечив продовження санкцій проти решти 3000 осіб на найближчі три роки. Це дозволяє уникнути повторення тих самих переговорів у найближчому майбутньому.
З іншого боку, угода може створити небезпечний прецедент, коли санкції можуть використовуватися як засіб політичного торгу. Якщо персональні санкції можна обміняти на політичні послуги, це може загрожувати самій суті санкцій як механізму тиску.
Таким чином, хоча європейські країни зберегли основні санкції, прецедент звільнення конкретних олігархів від обмежень може мати серйозні наслідки для майбутньої санкційної політики.

Не можна зупинятись, поки Путін продовжує свої ігри. Санкції і підтримка України — наш єдиний шлях до миру.