Переговори з Росією: очікування ЄС та України
Наступного тижня в Європейському Союзі розпочнеться обговорення щодо того, хто може виступити переговірником з Росією. Президент України Володимир Зеленський висловив сподівання на відновлення перемовин зі Сполученими Штатами та РФ “цими тижнями” за участю європейських партнерів. Він також закликав українське Міністерство закордонних справ координувати тиск на Білорусь. Зеленський попередив, що у випадку розширення війни Лукашенком, “наслідки для них будуть, і вони будуть значними”.
В ЄС відреагували на загрози з боку Росії, назвавши це загрозою для всього Союзу. Водночас США почали виводити одну з бригад з Європи.
Умови фінансової допомоги ЄС
Станом на червень 2026 року, Україна має виконати ряд реформ для отримання першого траншу макрофінансової допомоги в розмірі 3,2 мільярда євро в рамках 90-мільярдного кредиту від ЄС. Зокрема, необхідно подати до Верховної Ради законопроєкти щодо ключових податкових змін, зокрема скасування звільнення від ПДВ для імпортованих посилок низької вартості (до 150 євро), а також оподаткування цифрових платформ.
Також Україна зобов’язується:
- ухвалити законодавство для розробки секторальних стратегій державних інвестицій;
- прийняти Стратегію управління державними фінансами;
- подати до Кабінету Міністрів оновлений Митний кодекс;
- призначити нового постійного голову Державної митної служби.
Розгляд кандидатур для переговорів з Росією
За інформацією Financial Times, в ЄС обговорюється можливість, що переговірником з Росією може стати колишній голова Європейського центрального банку Маріо Драгі або колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель. Також розглядаються кандидатури президента Фінляндії Александра Стубба та його попередника Саулі Нііністьо.
Президент Зеленський зазначив, що має “хороші контакти” зі США, що викликає надію на відновлення мирних перемовин з РФ з можливою участю європейських представників.
Загроза з Білорусі
Зеленський також підкреслив, що Міністерство закордонних справ України має посилити координацію з партнерами у питанні тиску на Білорусь. Президент зазначив, що загроза від Білорусі, зокрема можливість нападу на північні регіони України, є “надокучливою”. Він зауважив, що, якщо Білорусь наважиться на розширення війни, “наслідки для них будуть значними”.
На тлі активізації російських планів щодо залучення Білорусі до війни, Україні було призначено нового директора програми для взаємодії з білоруською опозицією.
Повітряна тривога в Литві
У Литві оголосили повітряну тривогу через появу дрона, що призвело до зупинки роботи аеропорту Вільнюса. Високопосадовці країни спустилися в укриття. Інформації про падіння дрона на території Литви наразі немає.
19 травня румунський винищувач збив дрон в естонському повітряному просторі, який, за словами Генерального секретаря НАТО, був українським. НАТО підтвердило, що система протиповітряної оборони продемонструвала свою ефективність.
Реакція на агресію з боку Росії
У Кремлі відреагували на заяви Литви про можливість ударів НАТО по Калінінграду, назвавши ці слова “божевіллям”. Латвія викликала російського дипломата через неправдиві звинувачення російської розвідки про нібито плани України запускати атаки з її території.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що звинувачення РФ на адресу Латвії є смішними, а також попередив про “руйнівні наслідки” у разі застосування ядерної зброї.
Ситуація з військами США в Європі
США повідомили про скорочення чисельності своїх військ в Європі до трьох бригад, повернувшись до рівня 2021 року. Віцепрезидент США зазначив, що це не означає виведення всіх військ, а лише перерозподіл ресурсів.
Погрози і санкції проти Росії
Велика Британія послабила нафтові санкції проти Росії на тлі зростання цін, запровадивши ліцензію на імпорт, яка підлягає періодичному перегляду. Лідерка Консервативної партії Кемі Баденох розкритикувала прем’єр-міністра Кіра Стармера за ці дії.
Київ звернувся до Лондона з проханням переглянути рішення щодо пом’якшення антиросійських санкцій.
Питання співпраці з Угорщиною
20 травня відбулись консультації між українськими та угорськими посадовцями щодо прав національних меншин. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив на важливості цих консультацій для покращення відносин між країнами.
Різні новини щодо України
Україна та Німеччина підписали нову угоду щодо уникнення подвійного оподаткування. У “Слузі народу” попередили, що вступ до ЄС можливий лише після завершення війни.
