Литва планує зміни в роботі парламенту під час воєнного стану
Голова Сейму Литви Юозас Олекас виступив з ініціативою врегулювати порядок роботи парламенту у випадках мобілізації або введення воєнного стану.
Зазначається, що Олекас зареєстрував поправки до статуту, метою яких є створення більш оперативного правового механізму для швидкої реакції парламентарів на зміни в ситуації. Він пропонує скасувати вимоги звичайної процедури проведення позачергових сесій, які вважаються недоцільними під час мобілізації або воєнного стану.
У випадку схвалення цих змін, Сейм зможе відмовитися від формальних адміністративних обмежень, таких як обмеження тривалості сесії, обов’язкові перерви між засіданнями та вимога розглядати лише питання, ініційовані депутатами.
Якщо під час сесії буде оголошено мобілізацію або введено воєнний стан, пленарні засідання парламенту проводитимуться щонайменше раз на місяць.
Олекас підкреслив, що ця ініціатива ґрунтується на досвіді України, де робота парламенту часто порушується через фактори, пов’язані з воєнними умовами. Запропоновані зміни повинні забезпечити гнучкість в організації засідань та зменшити потенційні загрози безпеці.
Крім того, вносячи зміни до статуту, Олекас пропонує встановити процедуру, за якою, у разі скликання позачергової сесії президентом, парламент зможе ухвалити рішення про її продовження при оголошенні мобілізації або воєнного стану.
У кризових ситуаціях тривалість позачергової сесії не обмежуватиметься – вона може тривати до початку чергової сесії. Депутати отримуватимуть сповіщення про позачергові сесії не пізніше ніж за чотири години до їхнього початку.
Наразі чинний статут передбачає, що під час мобілізації або воєнного стану засідання Сейму можуть проводитися лише за рішенням парламентського правління, але не рідше ніж один раз на тиждень.
Нагадаємо, міністр оборони Литви Робертас Каунас раніше зазначив, що країна стрімко рухається до запровадження загальної військової повинності.
Нещодавно в Литві запровадили новий порядок обов’язкової початкової військової служби, що має на меті збільшення призовників. Цього року планується, що п’ять тисяч юнаків проходитимуть службу, а ще три тисячі стануть добровольцями.
Президент Литви Гітанас Науседа також підтримав ідею загальної військової повинності, наголосивши на необхідності належної підготовки до цього процесу.
Отже, в Сеймі Литви мають намір внести ясність у свою роботу під час війни. Мабуть, “життя по графіку” — це нова концепція для ухвалення рішень у такий непростий час. Класно, коли бюрократія не підведе!