У львівській Zenyk Art Gallery стартувала виставка «ФЕЄРВЕРК», присвячена українському бароко, меценатству та відродженню культурної спадщини. В експозиції представлено скульптури Йогана Георга Пінзеля, барокові ікони, історичні документи, особисті речі гетьмана Кирила Розумовського, меблі та інші артефакти з музейних і приватних колекцій.
Виставка розташована в семи залах, кожен з яких розповідає про українських гетьманів, митців, філософів і меценатів. Через мистецькі твори та історичні артефакти відвідувачі можуть прослідкувати розвиток української культури, а також її руйнування та відновлення в контексті європейської культурної традиції. Центральною фігурою експозиції став останній гетьман України Кирило Розумовський.
Чому виставку назвали «ФЕЄРВЕРК»
Назва виставки виникла з бажання підкреслити важливість меценатства та культурного відновлення. Кураторка виставки, директорка Zenyk Art Gallery Христина Береговська, зазначила, що доба бароко заклала важливі основи української мистецької традиції, а діяльність гетьманів і митців суттєво вплинула на розвиток культури.
«Ідея українського бароко розвинулася з потреби показати сьогоднішньому глядачу наскільки важливе для нас меценатство та інвестування в українське мистецтво», — повідомила Христина Береговська. За її словами, кожен з представлених персонажів виставки зробив вагомий внесок у культуру.
«У період бароко наша культура відбудовувалася. Фундамент закладали Іван Мазепа та Кирило Розумовський, який зберігав культурну спадщину, а Георг Пінзель передавав експресію у пластиці», — додала кураторка. Вона вирішила об’єднати всіх цих діячів в одній експозиції, де меценатство та відновлення є наскрізними темами.
Назва виставки має історичне підґрунтя. На початку ХХ століття художник Георгій Нарбут створив «Українську абетку», у якій на сторінці літери «Ф» зобразив феєрверк над палацом Кирила Розумовського в Батурині.
«Я назвала її феєрверком, бо Нарбут в абетці на букву “Ф” намалював Розумовського та присвятив йому слово “феєрверк”. Це найкраще слово для характеристики особи, яка готова бути в авангарді свого часу», — пояснила Христина Береговська.
Кирило Розумовський — центральна постать виставки
Кирило Розумовський, останній гетьман України, займає центральне місце в експозиції: його ім’я пов’язане з Батурином, історією Гетьманщини та відновленням культурної спадщини.
Генеральна директорка Національного заповідника «Чернігів стародавній» Наталія Реброва підкреслила, що розповідь про Розумовського неможлива без згадки про Івана Мазепу.
«Розумовський — це вісь, навколо якої обертається вся виставка. Розповідати про нього неможливо без Мазепи. Ця історія бароко починається з Мазепи, а Розумовський продовжує відновлення», — зазначила Наталія Реброва.
Виставка презентує не лише портрети історичних діячів, але й предмети їхнього побуту. Серед експонатів — універсал Кирила Розумовського, його палаш, булава, печатка та історичні фотографії Батурина.
«Тут ви можете побачити універсал, палаш, що збереглися завдяки родині та були передані Батурину, а також унікальну колекцію ікон Розумовського», — зазначила директорка.
На старовинній іконі виявили зображення Кирила Розумовського з матір’ю
Окремий розділ експозиції присвячено Козелецькому іконостасу та іконам, створеним на замовлення Кирила Розумовського для собору Різдва Богородиці в Козельці.
Ці українські твори зберігаються у фондах Національного заповідника «Чернігів стародавній» і вперше представлені львівському глядачеві.
«Ці ікони були створені для собору Різдва Богородиці, який будував Розумовський. Виставка містить унікальні барокові ікони роботи українських майстрів», — розповіла Наталія Реброва.
Однією з найцікавіших історій виставки стало виявлення зображення Кирила Розумовського разом із матір’ю на іконі Покрови під час реставрації.
Головна зберігачка фондів Національного заповідника «Чернігів стародавній» Оксана Дядечко повідомила, що під час підготовки виставки дослідники зробили це відкриття.
«На іконах зазвичай зображали тих, хто був причетний до їх створення. Ми знайшли на цій іконі зображення Розумовського з матір’ю», — додала вона.
За словами фахівчині, реставратори виявили це зображення під час роботи над іконою, воно перегукується з відомими портретами гетьмана.
Як музеї та колекціонери об’єднали спадщину українського бароко
Виставка «ФЕЄРВЕРК» є результатом співпраці приватної галереї з державними музеями, національними заповідниками та приватними колекціонерами. У проєкті взяли участь Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», Національний заповідник «Чернігів стародавній», Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького, Музей етнографії та художнього промислу та інші партнери.
Христина Береговська підкреслила, що важливо було не лише зібрати мистецькі твори, але й відтворити середовище, в якому проживали люди доби бароко.
«Людина не живе в бульбашці, вона існує в певному середовищі. Тому ми прагнули показати інтер’єри, побут, меблі. Ми зверталися до музеїв із якісними колекціями та до приватних колекціонерів, які мають захоплення бароко», — зазначила кураторка.
В експозиції представлені скульптури Йогана Георга Пінзеля, зокрема твори з Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького. Загалом до виставки долучили понад 40 творів сакральної барокової пластики з цієї колекції.
«Ми були в Європі, ми є Європа»: значення українського бароко
Історик, телеведучий і лектор Леонід Мартинчик звертає увагу на те, що українське бароко є самобутньою мистецькою традицією, яку потрібно розглядати в ширшому контексті.
«Коли починаєте досліджувати історію українського мистецтва, перше, що ви знайдете, — це українське бароко. Багато науковців вважають, що це самодостатній стиль, який має свої характерні риси», — пояс
