У Роздільському дитячому будинку-інтернаті, розташованому на Стрийщині, 29 травня відкрили новий інклюзивно-розвивальний вуличний простір під назвою “Сад Метеликів”. Цей простір створено для покращення якості життя мешканців інтернату, сприяння фізичному розвитку, активному відпочинку, формування навичок спілкування та підтримки емоційного благополуччя.
Простір для 85 осіб з інвалідністю
Даний проєкт є яскравим прикладом переходу від традиційної моделі утримання до моделі розвитку й підтримки дітей з інвалідністю. Він підкреслює важливість деінституціалізації, фокусуючись на праві людини на безпечне та інклюзивне середовище.
“Роздільський інтернат потребує великих фінансових вкладень. Проте нічого не вийде, якщо в серці немає любові та добра. Наша мета — дати можливість хлопцям розкрити свої таланти, відчути власні сили та насолодитися життям,” — зазначив Максим Козицький, керівник Львівської ОВА.
У закладі проживає 85 осіб з інвалідністю, з яких 16 — внутрішньо переміщені особи. Загальна вартість проекту “Сад Метеликів” склала понад 3,4 мільйона гривень. Тут встановлено інклюзивні гойдалки, каруселі, тренажери, зони відпочинку та створено безпечне середовище для соціалізації. Майданчик обладнано освітленням, комбінованим покриттям, відеоспостереженням і тривалими тіньовими навісами. Проєкт реалізовано за позабюджетні кошти за підтримки “Благодійного фонду Козицького”.
“Сьогодні ми відкриваємо інклюзивно-розвиваючий вуличний простір для дітей і молоді з інвалідністю, які проживають у будинку-інтернаті в Роздолі. Раніше у нас були тільки дві гойдалки та кілька лавочок, а цього було недостатньо для їхнього фізичного розвитку. Завдяки позабюджетним коштам ми створили цей чудовий простір, де діти можуть активно відпочивати,” — розповіла Олександра Янович, голова опікунської ради КЗ ЛОР “Роздільський дитячий будинок-інтернат”.
На церемонії відкриття також був присутній Надзвичайний і Повноважний Посол Ірландії в Україні Джонатан Конлон. Він підкреслив важливість розвитку подібних проєктів як прикладу успішного партнерства між Львівщиною та міжнародними партнерами.
“Організація “Ефективна допомога Україні”, яку очолює ірландець Том Мак Енані, активно долучилась до розвитку цього закладу. Мені приємно бачити, як прогресує територія цього місця. Ми спостерігаємо багато змін у догляді за дітьми та впровадженні політики деінституалізації. Я впевнений, що ірландський уряд продовжить надавати підтримку в цій сфері,” — заявив посол Джонатан Конлон.
Чому такі ініціативи з’являються лише зараз? Де були всі ці роки, коли потреби дітей з інвалідністю залишались поза увагою? Скільки ще часу маємо чекати, щоб зрозуміти, що інклюзія — це не лише красиві слова, а реальна необхідність?