На головному стяготримачі Львівщини, поруч із Державним Прапором України, 30 серпня було піднято Прапор Надії. Цей символ підтримки призначений для українських військовополонених, цивільних осіб, які перебувають у полоні, а також для тих, хто вважається зниклим безвісти. Про це повідомив начальник Львівської ОДА Максим Козицький.
Білий колір прапора символізує надію на визволення та повернення українських захисників і цивільних з полону. Чорний, у свою чергу, відображає біль, страждання та невідомість, з якими проживають полонені та їхні родини.
Прапори Надії планують встановити у громадах Львівщини
Ініціатором встановлення таких прапорів в Україні є Герой України, захисник Маріуполя та «Азовсталі» Сергій Волинський «Волина», який сам пережив російський полон.
Максим Козицький зазначив, що наразі ведуться роботи з метою впровадження Прапорів Надії у всіх громадах Львівщини.
«Ці біло-чорні стяги у публічних місцях повинні щодня нагадувати: є українці, які досі чекають на звільнення, і є тисячі родин, які чекають на них удома», — підкреслив очільник області.
Підняти Державний Прапор України та Прапор Надії запросили трьох людей, чиї родини або вони самі пережили полон або чекають звісток про зниклих безвісти.
Серед них — 13-річний Матвій, син військовослужбовця Романа, який зник безвісти 16 жовтня 2025 року. Родина вже десять місяців чекає на його повернення.
До церемонії долучилася також прикордонниця та військова лікарка Еліна Медина. Вона захищала Маріуполь, працювала медикинею на «Азовсталі», рятуючи поранених військових і цивільних, і пережила російський полон.
Третім учасником став Максим — син військовополоненого бійця 12-ї бригади Національної гвардії України «Азов» Андрія. Його батько обороняв Маріуполь, потрапив у полон після виходу з «Азовсталі» та отримав важкі поранення під час теракту в Оленівці. Він досі перебуває у російському полоні.
