Суди закривають більшість справ НАЗК через недоліки
За даними аналізу НАЗК, більшість справ, переданих до суду з 2020 по 2026 роки, закриваються через порушення термінів притягнення до відповідальності, брак доказів та інші причини.
Журналісти NGL.media проаналізували близько трьох тисяч справ, що свідчить про те, що 52% з них закриваються судами. Особливо неприємна статистика стосується справ про конфлікт інтересів — тут цей показник доходить до 90%. Лише в 5% випадків фігуранти визнаються винними, але звільняються від відповідальності.
Основні причини закриття справ: порушення термінів, недостатність доказів та малозначність правопорушень. Тим не менш, з 2024 року кількість виграних НАЗК справ зросла до приблизно 60%. Це здебільшого сталося через нові правила звітування політичних партій, запроваджені наприкінці 2023 року.
За словами експертів, справи про несвоєчасне звітування легше довести, а тому суди частіше визнають винними. У минулому році ці справи становили до 80% всіх виграних НАЗК.
У випадку серйозніших корупційних порушень, які можуть тягнути за собою кримінальну відповідальність, НАЗК повинно було б першим виявляти порушників, але, як показує практика, це не завжди відбувається.
Щорічно близько 630 тисяч українських посадовців подають декларації, але перевірити всі — фізично неможливо. Раніше перевірки проводилися за рівнем посад, але з початком війни вони були зупинені. Лише в кінці 2023 року їх відновили з новим підходом.
Зараз всі декларації проходять автоматизовану перевірку. Якщо системою виявляються невідповідності, декларанти отримують повідомлення для виправлення помилок у наступних деклараціях. Однак поглиблену перевірку проходять лише близько тисячі декларацій щороку.
Автоматизовані процеси, на жаль, мають недоліки. Наприклад, недобросовісний декларант може вказати лише базові дані, що ідентичні до даних з державних реєстрів, і система не зможе виявити порушення. Офшори та інші профінансовані активи залишаються поза автоматичним контролем.
Нещодавній випадок із колишнім міністром енергетики Германом Галущенком, затриманим за підозрою у відмиванні 12 млн доларів через офшори, свідчить про прогалини в системі перевірок декларацій.
Громадська організація Transparency International Ukraine зазначає, що за минулий рік виявлено багато порушень за недостовірними відомостями, але випадків незаконного збагачення — значно менше. Це викликає занепокоєння в суспільстві та міжнародних партнерів.
Дослідження НАЗК показало, що за підсумками моніторингу способу життя виявлено ймовірне незаконне збагачення 94 посадовців, в той час як 505 декларацій мали ознаки недостовірності.
Голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна зазначає, що питання пріоритизації перевірок НАЗК обговорювалося у Верховній Раді, але прогресу не досягнуто. За її словами, орган повинен зосереджуватися на ризиковому підході, аби виділити декларації, які потребують більшої уваги.
Крім того, результати перевірок чимало фігурантів успішно оскаржують у суді. За період з 2020 по 2025 роки подано 104 позови, з яких 88 отримали позитивний вирок.
Варто зазначити, що лише близько 10% працівників НАЗК займаються перевіркою декларацій та моніторингом способу життя. За законодавством, НАЗК зобов’язане проходити незалежний аудит кожні два роки, але за майже 10 років проведено його лише один раз.
Нагадаємо:
В Україні у січні-квітні 2023 року винесено 814 судових рішень у справах про корупцію, що на 27% менше, ніж у аналогічний період торік, проте майже удвічі більше, ніж перед початком війни. В усіх справах порушники були покарані лише штрафами.
Суд покарав штрафом депутата сільської ради у Дніпропетровській області за недостовірне декларування на понад 8,6 мільйона гривень.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду підтвердила конфіскацію активів, якими користується голова селищної ради в Рівненській області.
