Норвегія може припинити обслуговування російських газовозів
Зупинки російських криголамів біля норвезького порту Хоннінгсвог стали невід’ємною частиною арктичної судноплавної логістики Росії. Однак, на фоні посилення санкцій, ймовірно, Норвегія відмовить у наданні послуг цим суднам.
Спеціалізований флот, що обслуговує російський проект “Ямал СПГ” (Yamal LNG), за даними High North News, з початку 2024 року більше 40 разів зупинявся у водах біля порту Хоннінгсвог.
Нещодавно газовоз “Борис Давидов” зупинився на кілька годин біля Хоннінгсвага, перш ніж продовжити свій шлях. Ці судна, призначені для роботи в крижаних водах Російської Арктики, регулярно заходять у води неподалік Норвезького Норд-Капа під час рейсів між терміналом Ямал СПГ та ринками Європи й Азії.
Дані, отримані з Автоматичної системи ідентифікації (AIS), свідчать, що зупинки у Норвегії стали ключовими у логістичному ланцюзі, який підтримує експорт російського СПГ з Арктики. З лютого 2024 року зафіксовано понад 40 випадків зупинок одного з 14 танкерів, що обслуговують проект “Ямал СПГ”. Зазвичай судна залишаються в цьому районі на кілька годин.
Зупинки пов’язані зі зміною екіпажу, доставкою провізії тощо, проте це відбувається за межами самого норвезького порту. Наразі судна не підлягають санкціям, як і сам проект “Ямал СПГ”, тому їх зупинки і супутні послуги лишаються законними відповідно до дійсних норвезьких та європейських санкцій.
Одночасно Європейський Союз готує більш серйозні обмеження на діяльність, пов’язану з перевезенням російського зрідженого природного газу. У рамках 20-го пакету санкцій, ухваленого минулого місяця, ЄС запровадив обмеження на послуги, що надаються танкерам з російським LNG.
Ці заходи, які набудуть чинності з 1 січня 2027 року, забороняють надання технічної, посередницької або фінансової допомоги LNG-танкерам, що працюють у Росії або призначені для використання там. Хоча санкції не спрямовані безпосередньо на згаданий російський флот, очікується, що вони ускладнять підтримку операцій, пов’язаних з європейськими компаніями.
Вплив нових санкцій на операції біля північного узбережжя Норвегії поки залишається невизначеним. Проте Норвегія, хоча й не є членом ЄС, активно узгоджує свої дії з європейськими санкціями, введеними проти Росії з початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Якщо Осло повторить заходи ЄС, це може фактично призвести до припинення надання послуг суднам Arc7 LNG, які працюють у районі Хоннінгсвага. Норвезька влада раніше стверджувала, що не має юридичних повноважень для заборони доступу несанкціонованих суден до своїх територіальних вод або морських послуг.
Ця ситуація підкреслює постійну складність відносин Європи з російським СПГ, який у значній мірі уникнув суворих санкцій, накладених на експорт російської нафти. Незважаючи на зусилля Брюсселя зменшити залежність від російських енергоресурсів, постачання російського зрідженого газу до Європи залишаються високими з початку війни.
Нагадаємо:
Європейський Союз у 2025 році прийняв 207 партій LNG з російського проекту Yamal LNG, що лише незначно менше порівняно з 217 поставками у 2024 році.
У першому кварталі 2026 року країни ЄС збільшили імпорт російського скрапленого природного газу (СПГ) через зменшення поставок з Близького Сходу. За перші три місяці року імпорт з проекту “Ямал СПГ” у Сибіру зріс на 17% до 5 млн тонн у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року.
Посадовці ЄС обговорюють можливість введення нового пакету санкцій проти РФ, основною метою якого стане послаблення “тіньового флоту”, банків та фірм, що продають викрадене українське зерно.
