Російський обстріл Оленівської колонії: чотири роки розслідування
У ніч з 28 на 29 липня 2022 року російські війська підірвали барак Оленівської колонії, де утримували українських військовополонених після виходу з “Азовсталі”. Внаслідок атаки загинуло близько 50 захисників, а понад 130 отримали поранення.
Чотири роки потому розслідування цього воєнного злочину все ще триває. Основною перешкодою залишається відсутність доступу до колонії. Українські та міжнародні слідчі не можуть оглянути місце подій, зібрати потрібні докази та вивчити всі обставини теракту.
Свідки відновили події перед нападом
5 серпня в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбулася пресконференція за участю командування 1-го корпусу НГУ “Азов”, 12-ї бригади спеціального призначення НГУ “Азов”, колишніх військовополонених, представників Служби безпеки України та Офісу генерального прокурора.
Свідки поділилися своїми спогадами про умови утримання та події, які передували переведенню полонених до “бараку-200”.
У деяких бараках містилося понад 330 людей, які спали на підлозі в коридорах і на сходах, не маючи належних санітарних умов. Адміністрація колонії була обізнана про цю ситуацію, але не вжила жодних заходів.
За кілька днів до вибуху начальник колонії Сергій Євсюков повідомив про нібито запланований етап частини полонених до Горлівки, запропонувавши їм скласти попередні списки за три години.
Кого обирали до “бараку-200”
Списки формувалися колегіально. У нарадах брали участь старші по бараках, командири та тимчасові виконувачі їхніх обов’язків. У групу вносили тих, хто погодився на етап добровільно. Полковник Арсен “Лемко” Дмитрик, який наразі є начальником штабу 1-го корпусу, зголосився їхати старшим.
Інформацію від адміністрації передавав капітан Сергій Єрмошин, якого на цю роль призначив Денис “Редіс” Прокопенко ще до виходу з “Азовсталі”.
Остаточний склад групи визначали не самі полонені. Представники колонії втручалися у процес: перераховували людей, забирали списки та повертали їх зі змінами. У день переведення адміністрація провела підрахунок.
Список, переданий Єрмошиним, суттєво відрізнявся від того, за яким людей фактично перевели до “бараку-200”. Тому маніпуляції навколо його ролі не відповідають дійсності.
Представники СБУ та Офісу генерального прокурора підтвердили, що Сергій Єрмошин, після звільнення, пройшов перевірки, і підозр у державній зраді чи інших злочинах не виникло.
Причини затягування розслідування
Частина озвученої інформації була відома раніше правоохоронцям, проте не розголошувалася в інтересах слідства. СБУ та Офіс генерального прокурора продовжують встановлювати обставини злочину та досліджувати доступні матеріали.
Чотири перешкоди для повного розслідування
- Відсутність фізичного доступу українських слідчих до колонії.
- Росія не допускає незалежних міжнародних експертів.
- Місія ООН припинила свою діяльність у 2023 році.
- З 2024 року немає видимого прогресу за матеріалами, переданими до Міжнародного кримінального суду.
Контроль над територією надає росії можливість приховувати докази, затягувати розслідування та поширювати власні версії. У таких умовах свідчення колишніх військовополонених допомагають зафіксувати дії адміністрації колонії та зберегти важливі факти для слідства.
Понад 600 азовців залишаються в полоні
Станом на сьогодні у російському полоні залишаються понад 600 азовців, близько 20 з яких перебувають у критичному стані. Понад 270 захисників були засуджені за статтею про тероризм або за сфабрикованими справами про нібито злочини проти цивільних осіб у Маріуполі.
Протягом 2026 року вдалося повернути лише 12 військовополонених із полку “Азов”, що захищав Маріуполь.
