Фото: Getty Images
Зеленський вніс законопроєкт про Пантеон
Після оголошення Володимира Зеленського про створення Українського національного пантеону у польському уряді посилюється переконання, що президент України загострює конфлікт із Польщею.
“Ніхто не вказуватиме, яких героїв нам шанувати”
28 червня 2026 року Президент Володимир Зеленський офіційно вніс до Верховної Ради законопроєкт № 15360 “Про Український національний пантеон”. Цей меморіальний комплекс у Києві має на меті об’єднати імена видатних діячів, які боролися за незалежність України в різні історичні епохи.
Як працюватиме Пантеон
“Ніхто і ніколи не буде наказувати нам, як жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними і яких героїв шанувати. Імена всіх героїв будуть назавжди вписані в нашу історію з великої літери з великою повагою від нашої держави України,” – зазначив Володимир Зеленський.
Щоб уникнути політизації та забезпечити суспільний консенсус, законопроєкт пропонує чітку та жорстку процедуру відбору постатей для увічнення в Пантеоні:
- Створення Спеціальної комісії: Відбором займатиметься незалежна Національна комісія з питань увічнення пам’яті. До неї на паритетних засадах увійдуть історики НАНУ, представники УІНП, Міністерства культури, Міноборони, а також громадські діячі та ветерани.
- Критерії відбору: Кандидат має відповідати щонайменше одному критерію: видатний внесок у державотворення (від епохи Русі до сучасності), героїзм під час захисту суверенітету України або фундаментальний цивілізаційний внесок (культура, наука, релігія).
- Механізм висунення: Право подавати кандидатури матимуть Президент, Верховна Рада, Кабмін, академічні установи та великі громадські організації. Кожна заявка потребує детального історико-біографічного обґрунтування та перевірки на відсутність “темних плям” (наприклад, воєнних злочинів чи співпраці з репресивними органами).
- Громадське обговорення: Затверджені Комісією списки проходитимуть обов’язковий етап публічних консультацій (від 30 до 60 днів). Громадяни зможуть висловити свою позицію через державні цифрові платформи (зокрема “Дію”).
- Фінальне затвердження: Після проходження всіх експертних та суспільних фільтрів остаточне рішення про включення особи до Пантеону затверджується Указом Президента України.
Також, завдяки цій складній процедурі, Пантеон має бути захищеним від політичних змін — герой, який пройшов це сито, залишатиметься вшанованим назавжди.
Варшава обурена
Несуперечливий механізм не завадив Польщі сприймати цей крок і риторику Києва з відвертим розчаруванням. За повідомленнями польських ЗМІ, які посилаються на джерела в уряді Дональда Туска, чиновники вважають, що Київ свідомо провокує загострення.
Ініціатива щодо Пантеону стала детонатором для вже напружених відносин. Це сталося після присвоєння українському спецпідрозділу ССО імені Героїв УПА, що викликало резонанс у Варшаві.
У червні 2026 року обидві сторони перейшли межі дипломатичного етикету: Президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського Ордена Білого Орла, на що Зеленський відповів поверненням нагороди. З польського боку ряд колишніх президентів України, керівник ГУР Кирило Буданов, міністр закордонних справ Андрій Сибіга та інші топпосадовці відмовилися від своїх польських орденів. Лідер опозиції Ярослав Качинський також оголосив про повернення українського ордену.
Що далі
Законопроєкт про Національний пантеон закріплює перехід конфлікту у затяжну стадію з трьома ключовими наслідками:
- Ідеологічний глухий кут: Київ підкреслює, що історична пам’ять є елементом національного суверенітету, тоді як Варшава вважає це демонстративною зневагою.
- Загроза інвестиціям: Охолодження економічних контактів може ускладнити логістичну підтримку та участь Польщі у відбудові України після війни.
- Євроінтеграційні ризики: Польща сигналізує про готовність блокувати рух України до ЄС, що лише посилює аргументацію радикальних сил в польському політикумі напередодні виборів.
Сучасні україно-польські відносини опинилися в найглибшій кризі. Якщо сторони не знайдуть прагматичного формату для діалогу, цей розкол ризикує стати найбільшим геополітичним здобутком для Москви.
