Парламентські вибори у Латвії, що відбулися 3 жовтня, проходили в атмосфері очікувань масштабних провокацій з боку Росії. Це не дивно, адже голосування відбувалося на фоні заяв Риги про готовність прийняти американську ядерну зброю на своїй території.
Втім, побоювання не справдилися, натомість вибори принесли рекорди та антирекорди.
Антирекордом стала рекордно низька явка – лише 51,8%, що є найгіршим показником в новітній історії Латвії. Рекорд же полягає в тому, що жодна партія-переможець ще не отримувала такої високої підтримки – 35,3% голосів.
Таким чином, блок “Об’єднаний список” на чолі з чинним прем’єром Андрісом Кулбергсом здобуде 41 мандат у 100-місному Сеймі, що дозволить йому без проблем сформувати коаліцію.
Цей результат став можливим завдяки тому, що чинний прем’єр зумів скористатися запитом виборців на нові обличчя. Його перемога – позитивна новина для України, оскільки Кулбергс проводить проукраїнський курс.
Цікавим є й той факт, що голоси російськомовних виборців, яких у Латвії понад 30%, фактично “зникли”. Партія, що представляє їхні інтереси, отримала лише 11,7% голосів.
Власне, результати виборів унеможливлюють переобрання президента Едгарса Рінкевичса на наступних президентських виборах, що теж є значним моментом.
Деталі цієї ситуації розглянемо далі.
Ставка, що зіграла
Лише півроку тому переможець виборів – блок “Об’єднаний список” – вважався середнячком латвійської політики і мав рівень підтримки менше 10%.
Всі зміни сталися після політичної кризи, яка розпочалася в травні. Тодішня голова уряду Евіка Сіліня взяла на себе право визначати кандидата на пост міністра оборони, ігноруючи думку коаліційних партнерів – партії “Прогресивні”. Це призвело до розколу співпраці.
Проте часу до виборів залишалося обмаль, тому достроковий розпуск парламенту був неможливий. Латвійські політики були змушені шукати компроміс.
Андріс Кулбергс, лідер опозиційного “Об’єднаного списку”, запропонував свій блок в коаліцію замість “Прогресивних”, а його призначити прем’єром. Цю ідею підтримала партія “Нова єдність”, найбільша на той момент парламентська сила.
Уряд, що втратив популярність, прагнув зупинити падіння своїх рейтингів, даючи опозиціонеру шанс очолити малопопулярний уряд. Це ризиковий крок, але з часом він виявився вдалим: латвійці позитивно сприйняли зміну прем’єра, а рейтинги “Об’єднаного списку” почали зростати. У вересні соціологи зафіксували підтримку партії на рівні 23%.
Отриманий результат у 35,3% на виборах став ще більш вражаючим. Після восьмирічного правління “Нової єдності” виборці дали зрозуміти – бажають змін.
У новому Сеймі зміниться майже дві третини депутатів.
Проте “Нова єдність” не змогла стабілізувати свої позиції – її результат на виборах склав лише 6,3%, що стало найменшим показником у парламенті.
Провал “Нової єдності” може стати проблемою для президента Едгарса Рінкевичса, оскільки наступні вибори відбудуться в 2027 році, а в парламенті обирають президента.
Ще гірші результати показав інший учасник коаліції – Союз зелених та фермерів, який набрав лише 4,4% голосів.
Провал “зелених” пов’язують з гучним скандалом, коли поліція затримала одного з топпартійців, Рейніса Узулнієкса, у нетверезому стані.
Зміна прем’єра також негативно позначилася на “Прогресивних”, які залишили коаліцію у травні – їх рейтинг знизився з 14% до 7,9% на виборах.
“Російський” фактор
Після виборів виникає питання: чи втратили етнічні росіяни вплив на політику Латвії?
Російськомовні виборці складають понад 30% у Латвії, але вони не завжди є етнічними росіянами, і не завжди підтримують Кремль. Раніше цей фактор був ключовим у латвійській політиці. Партія, що декларувала захист російськомовного населення, могла виграти вибори, але її ніколи не запрошували до коаліції.
Вторгнення РФ в Україну лише поглибило цю проблему – частина російськомовних радикалізувалася на користь Росії, інші ж воліють не привертати до себе уваги.
В результаті, партія “Злагода”, що представляла інтереси російськомовних, не подолала 5-відсотковий бар’єр на виборах 2022 року.
Виразником інтересів росіян стала партія “Стабільність!” на чолі з Алексєєм Росліковим, але в умовах шоку від дій РФ за відверто пропутінську силу проголосували лише 6,8% виборців.
Зараз Росліков ховається в Білорусі від звинувачень у “наданні допомоги державі-агресору”, його партія не мала шансів подолати виборчий бар’єр, а російськомовні виборці змушені були шукати інші політичні сили.
Такою силою став альянс “Суверенна влада – Асоціація молодих латишів”.
Це проросійська партія, що виступає за обмеження підтримки України, пропонуючи популістські ініціативи. Однак завдяки менш відвертій пропутінській риториці, їй вдалося залучити частину поміркованих росіян. У результаті “Суверенна влада” зайняла третє місце з 11,7% голосів, що майже вдвічі більше, ніж отримала партія Рослікова минулого разу.
Проте це далеко не весь російськомовний електорат – значна частина не прийшла на вибори. Низька явка спостерігалася там, де традиційно більше російськомовних – у столиці та Латгалії.
Вважається, що частина російськомовних виборців голосувала за партію, яка раніше не асоціювалася із захистом їхніх інтересів – популістська “Латвія на першому місці”. Вона отримала понад 13% голосів, зайнявши друге місце.
Її доступ до коаліції може вплинути на зовнішній курс країни, оскільки “Латвія на першому місці” розглядалася як потенційний партнер у майбутній коаліції.
Проте результати виборів істотно змінили цю ситуацію.
Коаліція на користь України
Громадяни Латвії проголосували за зміну влади, але за збереження поточного зовнішнього курсу. Це один із ключових висновків виборів.
Навіть попри проукраїнський курс прем’єра Андріса Кулбергса, включення партії, що спирається на російськомовні голоси до коаліції, могло б стати проблемою для України.
Проте рекордний результат “Об’єднаного списку” дозволяє йому бути вибірковим у виборі партій для коаліції.
Кулбергс вже заявив, що не планує коаліцію з партією “Латвія на першому місці”, оскільки вважає їх обіцянки “нездійсненними”.
Виборчий день прем’єр також сказав, що не виключає можливості об’єднання з партіями чинної коаліції, якщо “Нова єдність” та Союз зелених та фермерів подолають бар’єр. Це суперечить його передвиборчим обіцянкам.
Які партії мають найбільші шанси скласти коаліцію з “Об’єднаним списком”? Очевидно, це не ліберали з “Прогресивних”, оскільки між ними і “Об’єднаним списком” є серйозна ідеологічна різниця.
Ймовірніше, партнером переможців буде “Національний альянс”.
Ця партія набрала 8,9% голосів, і в Європарламенті представники “Об’єднаного списку” та “Національного альянсу” входять до групи “Європейських консерваторів і реформістів”.
Таким чином, обидві правоконсервативні політичні сили разом мають 51 мандат зі 100 в новому Сеймі. Однак така більшість буде нестабільною, тому виглядатиме доцільним залучення третього партнера.
У такому випадку єдиним варіантом залишиться “Нова єдність”, незважаючи на непрості стосунки з “Об’єднаним списком”. А головне – залучення цієї партії до коаліції виглядатиме як ігнорування волі виборців, які прагнули змін.
Проте для Києва такий сценарій виглядатиме позитивно, адже коаліцію формуватим лише проукраїнські політичні сили.
