5 листопада 1994 року в Лас-Вегасі відбулася подія, що вразила світ професійного боксу. Ветеран Джордж Форман нокаутував непереможеного Майкла Мурера, здобувши титули WBA та IBF у надважкій вазі.
Американець знову став чемпіоном через два десятиліття після того, як втратив цей титул у легендарному бою з Мухаммедом Алі. Протягом цього часу “Великий Джордж” встиг залишити спорт на майже десять років, стати проповідником і знову повернутися в ринг, незважаючи на скептицизм експертів.
Раннє завершення кар’єри та життя поза рингом
Джордж Форман став чемпіоном світу вперше в січні 1973 року, коли у 24-річному віці здолав Джо Фрейзера. Він нокаутував суперника шість разів за два раунди, продемонструвавши вражаючу силу своїх ударів.
Однак вже наступного року непереможений боксер зазнав поразки від Мухаммеда Алі у знаменитому бою “Гуркіт у джунглях”. Після цього Форман продовжував свою кар’єру, але у 1977 році несподівано завершив її. Відомо, що після програшу Джиммі Янгу він пережив релігійне видіння, що змінило його уявлення про життя.
Колишній боєць став проповідником, заснував церкву в Х’юстоні та відкрив молодіжний центр для допомоги дітям з неблагополучних сімей. Здавалося, що бокс залишився в минулому. Проте, з часом, витрати на утримання центру почали перевищувати доходи, тому Джордж вирішив повернутися до боксу.
У березні 1987 року, після десяти років, 38-річний Форман знову вийшов на ринг, здобувши перемогу над Стівом Зоуським у четвертому раунді. Так розпочався новий етап у його кар’єрі, хоча перспективи виглядали не дуже обнадійливо.
Повернення, у яке мало хто вірив
За довгу перерву Форман змінився – швидкість залишилася у минулому, а його вага перевищила 120 кілограмів. Багато експертів вважали, що його повернення — це спроба заробити на минулій славі. Однак сила його удару залишилася незмінною.
Форман поступово повертав свої позиції, і в 1991 році отримав шанс на титули, але програв Евандеру Холіфілду за очками. У 1993 році він знову зазнав невдачі, програвши Томмі Моррісону. Здавалося, час вже спливав, а мрія повернутися до вершин боксу могла залишитися лише мрією.
Проте в 1994 році у Формана з’явилася нова можливість. Він зустрівся з 26-річним Майком Мурером, непереможеним чемпіоном з рекордом 35-0. Практично двох десятиліть різниці у віці та перевага в швидкості робили Мурера фаворитом бою.
Перед поєдинком Форман символічно повернувся в минуле, вибравши червоні шорти, в яких бився проти Алі. Ці шорти були настільки зношені, що тренеру Анджело Данді доводилося їх підтягувати між раундами.
Бій, який переписав історію боксу
Увечері на арені MGM Grand зібралися понад 12 тисяч глядачів. Молодший чемпіон з перших хвилин захопив ініціативу, активно атакуючи формою. Форман, незважаючи на повільність, терпляче шукав можливість для контратаки.
З кожним раундом Мурер продовжував лідирувати, проте становище Формана покращувалося. Весь бій Форман будував свою атакуючу стратегію, і на початку десятого раунду він почав частіше попадати.
У критичний момент Форман влучив у підборіддя, внаслідок чого Мурер впав на настил. Рефері розпочав відлік, але Мурер не зміг підвестися.
Нокаут. Джордж Форман — знову чемпіон світу! Трибуни вибухнули оваціями. Форман, який ще кілька хвилин тому був на межі поразки, святкував свій неймовірний тріумф, опустившись на коліна в куті і проказуючи молитву.
Рекорд, який досі не впав
На момент перемоги Форман був 45 років і 299 днів. Він став найстаршим боксером, якому вдалося завоювати титул у надважкій вазі, значно перевершивши попереднє досягнення Джерсі Джо Волкотта.
Журнал The Ring визнав нокаут Мурера найкращим у 1994 році, а Формана нагородив за найкраще повернення року. Його рекорд у хевівейті залишається неперевершеним.
Після перемоги Джордж не приховував, наскільки важливо для нього знову почути своє ім’я в поєднанні зі словами “чемпіон світу”.
“Моя головна мета — знову стати чемпіоном світу, щоб мене більше не представляли як колишнього чемпіона. Тепер я завжди буду чемпіоном світу,” — цитував Формана після перемоги.
Цей шлях між двома чемпіонствами Формана був сповнений поразок, десятиліть без боксу та зовсім іншого життя. У Лас-Вегасі він не повернув собі молодість, але довів, що для повернення на вершину вона йому не потрібна. Володимир Кличко не раз висловлювався про бажання побити цей рекорд. Хто знає, можливо, саме він зможе довести, що досягнення “Великого Джорджа”, який помер у 2025 році, не є вічним.
