Ізраїль визнав геноцид вірмен в Османській імперії
Уряд Ізраїлю офіційно визнав геноцид вірмен, що відбувався в Османській імперії.
Цей крок став можливим після десятиліть, коли трагедія вірменського народу залишалася в тіні “дипломатичних табу”, аби не нашкодити відносинам з Туреччиною.
У колонці виконавчого директора Центру близькосхідних досліджень Ігоря Семиволоса зазначається, що Ізраїль прагне завдати асиметричного удару по президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану.
Семиволос пише: “Після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, на думку Тель-Авіва, турецький лідер перейшов усі межі в антиізраїльській риториці. Оскільки відносини з Туреччиною вже зруйновані, уряд Біньяміна Нетаньягу вирішив підвищити ставки, демонструючи внутрішню єдність та караючи Анкару за її регіональну позицію”.
На думку експерта, Туреччина може у відповідь порушити дипломатичні відносини з Ізраїлем, або апелювати до Вашингтона.
Офіційний Баку висловив формальний протест на користь Туреччини, але діє в нових регіональних умовах. “Азербайджан, маючи більше простору для маневру, не буде діяти різко, але використовуватиме свої нафтові ресурси та нові геополітичні баланси для затягування процесу ухвалення закону в Кнесеті”, – зазначає Семиволос.
Вірменія, прем’єр якої намагається змінити старі історичні наративи для покращення відносин з Туреччиною, не може публічно подякувати Ізраїлю, оскільки це може нашкодити зв’язкам з Іраном.
Експерт також підкреслює, що однією з важливих тем цієї дискусії є визнання українського Голодомору 1932–1933 років як геноциду, щодо якого Кнесет роками утримується від ухвалення рішення.
Семиволос нагадує, що відмова Ізраїлю ґрунтується на двох основах: захисті концепції “абсолютної унікальності Шоа (Голокосту)” та прагматичних стосунках з Кремлем.
На його думку, поки Ізраїль розглядає ситуацію через призму миттєвих загроз, історичні трагедії інших народів – вірменська чи українська – сприйматимуться у Тель-Авіві не через моральні категорії, а як активи або ризики в геополітичній грі.
