Індіанаполіс 500: поєднання столітніх традицій та сучасних технологій у світі автоспорту

115 років історії, 500 миль (800 км), середня швидкість 270 км/год, 76 переможців та 1 трек – Індіанаполіс Мотор Спідвей.

Цими вихідними відбудеться ювілейний, 110-й, заїзд однієї з найбільших подій у світі автоспорту – Індіанаполіс 500. Перемога тут прирівнюється до звитяги на етапі Формули-1 в Монако та тріумфу на 24 годинах Ле-Ману, що формує “потрійну корону”, яку до сьогодні підкорив лише один гонщик – Грем Гілл.

У цій статті розглянемо, чому популярність Інді-500 – це не лише швидкість і видовище, але й історія, традиції та велич.

Народження “цегляного двору”

Чи знали ви, що легендарний “цегляний двір” спочатку був побудований з щебню та дьогтю?

У 1905 році підприємець Карл Грехам Фішер, після поїздки до Європи, де він побачив перегони у Франції, вирішив, що американський автопром значно відстає в інфраструктурі, зокрема для тестування автомобілів перед продажем.

Протягом кількох років він шукав однодумців та місце поблизу Індіанаполіса, щоб побудувати трасу, на якій місцеві виробники могли б тестувати автомобілі, а глядачі насолоджувались перегонами.

У 1908 році група підприємців викупила ферму на 133 гектари за 72 тисячі доларів, що сьогодні обійшлося б у понад 2,5 млн доларів. Перший заїзд, що відбувся вже наступного року, виявився не надто вдалим. Каміння, яким був покритий трек, розліталося, створюючи небезпеку для пілотів і глядачів.

Луї Швітцер виграє першу в історії гонку на Indianapolis Motor Speedway

Дебют Indianapolis Motor Speedway завершився двома колами і трьома загиблими – серед яких два гонщики та глядач. Траса була перебудована, використовуючи цеглу.

3,2 млн цеглин було викладено, щоб з’явився “цегляний двір”.

Початок Інді-500 та перші традиції

Через два роки після відкриття траси президент Indianapolis Motor Speedway Карл Фішер ухвалив рішення провести одну масштабну гонку замість кількох малих, що викликало фурор.

27 тисяч доларів призових (майже мільйон у сучасному перерахунку) та 500 миль треком захопили уяву гонщиків та вболівальників, які раніше не бачили нічого подібного.

Було вирішено проводити гонку у травні, в межах Дня пам’яті, який вшановує загиблих американських військовослужбовців. З 1911 року лише один раз Інді-500 проводили не в травні – в 2020 році через пандемію COVID-19 гонку перенесли на серпень.

Першу гонку Інді-500 виграв Рей Харрун, який представив інновацію – дзеркало заднього виду. Автоспортивне шоу відвідало 80 тисяч глядачів, і всі інвестиції Фішера виправдали себе.

Перші герої Індіанаполіса та молоко для переможця

Інді 500 швидко здобуло популярність, ставши центром уваги не тільки в американському, а й у європейському автоспорті. У 1913 році француз Жуль Гю на своєму Пежо став першим неамериканцем, який тріумфував у цій гонці.

Під час Першої світової війни в 1917 та 1918 роках гонки не проводилися, а траса використовувалася як злітно-посадкова смуга для літаків. Перший заїзд після війни супроводжувався трагедією – загинуло три людини, про що написала The New York Times в 1919 році.

За всю історію гонок Інді 500 загинуло 59 людей, серед яких гонщики, механіки та глядачі.

Один з героїв 20-х років – Томмі Мілтон, який першим двічі підкорив Індіанаполіс у 1921 та 1923 роках. Це досягнення повторив Луїс Меєр, ставши ж першим тричі переможцем у 1936 році.

Саме в 1936-му з’явилася традиція з випиванням молока переможцем гонки, що пов’язано з комерційним інтересом молочної асоціації Індіани. Тоді чиновник вирішив, що це буде чудовою рекламою.

Цікаво, що у 1993 році легендарний Емерсон Фіттіпальді, замість молока, випив апельсиновий сік, чим викликав невдоволення вболівальників.

Перемога Меєра в 1936 році також стала початком традиції нагородження, адже він отримав перший трофей Борг-Ворнера, висота якого становить 165 см, а вага – 50 кг, зі зображеннями всіх переможців Інді 500, починаючи з Луїса Меєра.

Прихід телебачення та перший, хто підкорив Інді 500 два роки поспіль

Після Другої світової війни, коли гонки не проводились з 1942 по 1945 роки, Інді 500 швидко залучив нову аудиторію завдяки телебаченню.

Місцева станція WFBM вперше показала гонку в прямому ефірі. Три камери фіксували всі події на треку, включно з аварією лідера заїзду Дюка Нейлона. Перемогу тоді здобув Білл Холланд.

Білл Вукович, який тріумфував у 1953 та 1954 роках, став першим гонщиком, що виграв Інді 500 двічі поспіль. У 1955 році, лідируючи, він потрапив в аварію, що спричинила його загибель.

Як підшипник за 6 доларів зробив Ей Джей Фойта легендою

Ентоні Джозеф Фойт – перший у світі чотириразовий чемпіон Інді 500. Найяскравішою його перемогою стала третя у 1967 році, коли його суперник домінував, але в останні кола зламався підшипник за 6 доларів, що дозволило Фойту здобути перемогу.

Окрім Фойта, 4 рази трофей здобували Аль Унсер, Рік Мірс та Еліо Кастроневес.

Джанет Гатрі довела, що жінки також можуть бути швидкими

Джанет Гатрі стала першою жінкою, яка взяла участь в Інді 500 у 1977 році. Попри початкові труднощі з машинами, вона змогла довести, що жінки можуть змагатися на рівні з чоловіками.

У 1978 році вона досягла свого найкращого результату – дев’ятого місця. Через неї традиційне гасло перед заїздом “Джентльмени, заводьте свої мотори” змінили на “Леді та джентльмени…” з 2016 року.

Джанет Гатрі справила великий вплив на жінок в автоспорті, а її рекорд пізніше перевершила Даніка Патрік.

Гімн Індіанаполіс 500 або чергова традиція “цегляного двору”

Гімном Інді 500 стала пісня “Back Home Again in Indiana”, написана Джеймсом Ханлі у 1917 році. Цю композицію виконують під час передгоночних церемоній з 1946 року.

Раніше під час виконання пісні запускали тисячі повітряних кульок, проте цю традицію скасували через екологічні причини. Магія Інді 500 полягає в поєднанні традицій і сучасності.

Найзапекліша битва за перемогу в історії

За понад сто років багато баталій стали легендарними, але одна з них залишається найближчою у боротьбі за перемогу вже понад 30 років. Унсер-молодший став першим спадковим переможцем Індіанаполіса 500, випередивши Скотта Гуд’єра всього на 0,043 секунди на фініші.

Сучасна історія

Сьогодні боліди Індікар можуть досягати швидкості близько 380 км/год, а середня швидкість переможців останніх років на Інді 500 становить близько 270 км/год.

Чинним переможцем Інді 500 є іспанець Алекс Палу, який минулого року вперше тріумфував у Індіанаполісі.

Цієї неділі 350 тисяч вболівальників відвідають арену, яка стала одним з храмів швидкості.

На відміну від багатьох інших серій та культурних феноменів, Інді 500 зберігає свої традиції, які почалися ще з часів, коли гонки можна