Фінляндія розглядає можливість створення протитанкових перешкод за українським зразком
Фінляндія вивчає можливість встановлення протитанкових перешкод, подібних до тих, які використовуються в Україні, з метою зміцнення свого кордону з Росією та покращення оборони на східному фланзі НАТО.
Генерал-лейтенант Пасі Велімакі, командувач фінської армії, у своєму інтерв’ю зазначив, що Росія вже почала відновлювати свій військовий потенціал, незважаючи на те, що її повномасштабне вторгнення в Україну триває вже п’ятий рік.
В ході цього конфлікту Збройні сили України використовували розгалужені оборонні лінії та протитанкові загородження, що дозволило уповільнити наступ російських військ. Окупанти не змогли знайти надійний спосіб прориву цих перешкод, зауважив Велімакі.
Фінляндія, яка має спільний кордон з Росією протяжністю 1 340 кілометрів — це майже половина сухопутного кордону НАТО з цією країною, повинна визначити, як такі укріплення, як в Україні, витримають суворі північні погодні умови.
“Умови у Фінляндії є складнішими”, — підкреслив Велімакі, додавши, що виникає питання, скільки часу знадобиться, щоб природні умови перетворили протитанкові рови на штучні водойми.
Генерал також зазначив, що зусилля Росії щодо поповнення своїх арсеналів починають давати результати: на склади надходять танки Т-90, бойові машини піхоти БМП-3 та самохідні гаубиці 2С19.
Фінляндія не може запобігти цьому переозброєнню, проте її мета полягає в тому, щоб стримати Росію, переконавши її військових у безперспективності можливого нападу.
“Усе, що ми робимо зараз, спрямовано на створення бар’єру, щоб Росія не змогла піти далі, незалежно від того, чи йдеться про альянс, чи про Фінляндію”, — додав Велімакі.
Фінляндія продовжує практику призову та підтримує резерви територіальної оборони навіть після закінчення “холодної війни”, тоді як багато європейських країн скорочували свої збройні сили. Незважаючи на населення в 5,6 мільйона осіб, фінські збройні сили можуть мобілізувати близько 280 000 військовослужбовців у разі війни.
“Коли почалася війна в Україні, ми підвищили свою боєготовність і протягом двох років провели перепідготовку 60 000 осіб”, — зазначив Велімакі.
На даний момент Фінляндія проводить реорганізацію своїх сухопутних військ, яка триватиме до кінця 2030-х років і включатиме оновлення оснащення, структури збройних сил, боєготовності та здатності до тривалої бойової дії. Основний підхід — стримування можливого нападу завдяки готовності — залишається незмінним, зазначив Велімакі, хоча масштаби змінюються.
Нагадаємо, що 27 грудня 2022 року отримало чинність рішення Латвії про вихід з Оттавської конвенції. Цього ж дня з конвенції офіційно вийшла Литва. У Фінляндії 10 січня 2023 року офіційно набуло чинності рішення про вихід з Оттавської конвенції.
