Серед мільярдів в бюджеті охорони здоров’я пацієнти все ще залишаються наодинці зі своїми хворобами. Які проблеми виникають в медичній системі, попри державні програми, та які уроки війна вчить українській медицині — в інтерв’ю з інфекціоністкою, професоркою Ольгою Голубовською.
Держава оцінює медичну сферу через фінансування та виконання програм, але для пацієнтів справжнім мірилом є доступність якісної допомоги. Про невідповідність між цими оцінками та наслідками для пацієнтів розповіла Ольга Голубовська — завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.
Бюджет виживання: недостатнє фінансування для лікарень і лікарів
Ольго Анатоліївно, уряд заклав у державний бюджет на охорону здоров’я 292,5 млрд грн, а середню зарплату лікаря планують підвищити до 30 тисяч. Чи вважаєте ви ці цифри достатніми для розвитку медицини?
— Проблема полягає не лише в цифрах. Щороку ми бачимо, що ситуація залишається незмінною. Охорона здоров’я є питанням національної безпеки, проте її розглядають лише через призму фінансових витрат. Тарифікація НСЗУ не покриває реальної вартості лікування, а сама служба стала радше інспектором для лікарень, не забезпечуючи гарантованого фінансування.
Уряд позиціонує ці 292,5 млрд грн як досягнення, проте реальне зростання фінансування після врахування інфляції складе лише 3,9%. Зважаючи на підвищення цін на медикаменти та енергоносії, ці кошти лише дозволять лікарням залишитися на рівні минулого року. Це бюджет виживання.
Зарплата лікаря в 30 тисяч гривень — це не винагорода, це зневага. Після підвищення номінально лікарі отримають всього 640 гривень на місяць після інфляції. Сьогодні працівник краси може заробити більше, ніж лікар із десятирічним досвідом. Для медичних фахівців важливі дві речі: гідна оплата та захист професійної відповідальності.
На які потреби в медицині у 2027 році не буде коштів?
— Катастрофічно бракує фінансування для базових потреб лікарень: від медикаментів до модернізації обладнання. Кошти варто спрямувати на реанімаційні пакети, інфекційну безпеку та сучасні діагностичні засоби. Також важливо впровадити систему страхування медичних працівників.
Госпіталізація за критеріями: ризики для пацієнтів
МОЗ запровадив нові критерії госпіталізації. Який вплив це матиме на пацієнтів?
— Цей наказ підриває клінічну медицину й змушує лікарів очікувати, поки стан пацієнта суттєво погіршиться. Лікування має бути своєчасним, а не формальним. Якщо лікарі діятимуть за встановленими рамками, багато пацієнтів можуть не отримати потрібної допомоги, це створює небезпечну бюрократію.
Пацієнтів, які потребують термінової допомоги, не варто залишати наодинці. Лікар має керуватися клінічною ситуацією, а не лише формальними критеріями.
“Доступні ліки”: проблеми з реалізацією програми
Як ви оцінюєте програму “Доступні ліки”? Що треба вдосконалити?
— Програма суттєва, але реальна доступність ліків залишається проблемою. Люди не можуть отримати потрібні препарати, навіть якщо вони є в переліку. Необхідно покращити доступ до лікарів і аптеки, врахувати типові труднощі, з якими стикаються пацієнти.
Потрібно розробити механізми для забезпечення людей необхідними ліками, гарантувати наявність їх в аптеках, установити річну межу витрат на рецептурні препарати залежно від доходу. Лабораторні дослідження також мають бути доступними.
“Скринінг 40+”: на що слід звернути увагу
Чи відповідає програма “Скринінг 40+” потребам суспільства?
— Назва програми не відповідає реальному змісту. Обстеження обмежене, а суттєві аналізи, такі як мамографії та колоноскопії, відсутні. Для участі в програмі потрібні не лише здоров’я і мобільність, а й фінансові ресурси, тому доступ до профілактики має бути спрощений.
Очікувані інфекції цієї осені та зими
Які інфекції можуть виникнути восени і як до них підготуватися?
— Очікується збільшення респіраторних інфекцій, зокрема риновірусів і грипу. Людям із групи ризику варто слідкувати за своїм здоров’ям та вчасно звертатися до лікаря.
Проблеми, пов’язані з війною
Які наслідки війни з точки зору здоров’я актуальні зараз?
— Війна призводить до відстрочки виявлення інфекцій, зокрема гепатитів та туберкульозу. Переселенці часто втрачають зв’язок із медичним обслуговуванням, що ускладнює лікування.
Забезпечення лікування та ліків під час війни
Які препарати можуть зникнути через удари по фармскладах?
— Йдеться переважно про імпортні препарати для онкологічних пацієнтів. Важливо, аби МОЗ оперативно повідомив про втрати та шляхи відновлення постачання ліків.
Пацієнти, які не знайшли свої препарати, мають звернутися до лікаря, щоб визначити альтернативи, не змінюючи лікування самостійно. Це важливо для гарантії безпеки.
