50 років Роналдо: легенда бразильського футболу
Бразильський футбол подарував світу немало геніїв, і Роналдо – один з найяскравіших.
Цього феноменального гравця, якого італійські ЗМІ називали Феноменом, спостерігали з відкритими ротами тисячі вболівальників. Його дії на полі виходили за межі уявлення про футбол, розширюючи рамки можливого.
Сьогодні Роналдо святкує 50-річчя, і ми згадуємо його найбільшу перемогу – над власним тілом.
***
Таланти такого масштабу, як Роналдо, з’являються вкрай рідко. У 1992 році, відпускаючи 15-річного гравця до клубу Крузейро, тренер Сан-Крістована сказав:
“Ми віддаємо хлопця, який стане наступним великим нападником збірної Бразилії. Він обов’язково гратиме на ЧС-1998”.
Усі погодилися, адже Роналдо вже тоді був зіркою дитячого футболу.
Цей нападник вражав усіх своєю фізичною потужністю: широкий, високий, швидкий та технічний. Коли він вибігав на ворота, найчастіше обводив воротаря і забивав.
У 1994 році, на ЧС-1994, Роналдо став частиною національної збірної, хоча й не зіграв жодної хвилини. Його завданням було вчитися у старших гравців, під керівництвом Ромаріо.
“Ромаріо завжди повторював, що ніхто не може з ним зрівнятися. Але з часом він зрозумів, що я маю потенціал його обійти”, – згадував Роналдо.
У 18 років Роналдо перейшов до ПСВ за порадою Ромаріо. На запитання журналістів про кількість голів, він жартома відповів: “32”, але забив 36.
Це було справжнє футбольне божевілля. Нідерланди спостерігали за грандіозним талантом, якого вони ніколи не бачили раніше.
“Він був наче з іншої планети. Я згадую, як грав за Аякс і бачив його, як він біг швидше за всіх”, – розповідав Кларенс Зеєдорф.
“Ніколи не бачив, щоб 18-річний грав так добре”, – зазначав Руді Феллер після того, як Роналдо забив хет-трик у матчі.
***
Коли Роналдо перейшов до Барселони, Іспанія не була готова до його гравця. Він забив 47 голів у 49 матчах!
“Ви не знайдете іншого гравця, який би забив цей гол”, – вражено заявив тренер Боббі Робсон.
Роналдо не звертав уваги на тактики тренерів, він сам був і схемою, і рішенням.
“Коли атакує Роналдо, здається, що на тебе нападає ціле стадо”, – говорив легендарний Хорхе Вальдано.
Разом з Ромаріо він допоміг збірній Бразилії виграти Копу Америку та Кубок конфедерації у 1997 році. Але за 8 днів до ЧС-1998 Ромаріо отримав травму, і вся увага у пресі зосередилася на Роналдо.
На ту мить він вже грав за Інтер, і те, що сталося з Алессандро Нестою у фіналі Кубка УЄФА-1998, було неймовірним.
“Фінал проти Роналдо – найгірше, що сталося у моїй кар’єрі. Я зрозумів, що його неможливо зупинити”, – зізнався Неста.
До того ж, фізіотерапевт збірної стверджував, що Роналдо пробігав стометрівку за 10,2 секунди, що є вражаючим показником.
“Мені це не сподобалося. Додатковий тиск. Феномен не може програти”, – говорив Роналдо.
***
Роналдо не мав доступу до сучасних полів, тому часто травмувався під час своїх спринтів.
Навіть перед ЧС-1998 його стан фізичного здоров’я викликав занепокоєння. Він відчував біль і втомленість.
“Він користувався протизапальними ліками, але кожен раз, коли він підтягував гетри, країна завмирала”, – згадував Бебето.
Фінал проти Франції став справжнім випробуванням. За 4 години до матчу Роналдо відвезли до лікарні через нервовий зрив.
Медики стверджували, що це було результатом фізичного виснаження.
***
Роналдо зізнався лікарям, що почуває себе, ніби його переїхала вантажівка.
На матчі він ледь пересувався, а Франція перемогла Бразилію.
“Я хочу вести нормальне життя, без журналістів за спиною”, – скаржився Роналдо.
Після 1998 року тиск тільки зростав. Роналдо продовжував грати, але його здоров’я погіршувалося.
У листопаді 1999 року він отримав травму, і хірург вирішив провести операцію, яка стала найбільшою помилкою його життя.
“Я думав, що це кінець кар’єри”, – згадував він пізніше.
Після чергової травми Роналдо впав у відчай, але підтримка від Зідана і Пеле стала для нього значним поштовхом.
Роналдо почав важку реабілітацію, виконуючи вправи годинами, і, через 17 місяців, повернувся на поле.
***
Хоча його гра вже не була такою агресивною, Роналдо продовжував дивувати вболівальників.
Його повернення на поле стало можливим завдяки великій силі духу.
У 2002 році Роналдо знову святкував перемоги, а його ім’я залишилося в історії футболу назавжди.
Телеграм-канал автора: Футбольні історії
