Оновлення класифікації українського бізнесу: нові критерії від уряду
Близько 238 тисяч українських компаній відповідають новим критеріям мікробізнесу, запропонованим урядом. У той же час на параметри малого бізнесу підпадає лише 10,8 тисяч, середнього — 3,1 тисяч, а великого — всього 516 компаній.
Ці дані надані платформою великих даних VKURSI.
Критерії для розподілу бізнесу на мікро-, малий, середній та великий можуть зазнати змін.
31 серпня Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, який має на меті адаптувати українську класифікацію підприємств до стандартів ЄС. Наразі документ розглядає парламентський комітет.
Згідно з новими пропозиціями, мікропідприємства матимуть обмеження до дев’яти працівників та до 2 мільйонів євро чистого доходу або активів. Малі підприємства — до 49 працівників і 10 мільйонів євро доходу або активів. Середні компанії зможуть мати до 249 працівників і до 50 мільйонів євро чистого доходу або 43 мільйони євро активів.
Великі підприємства — це ті, які не підпадають під критерії мікро-, малого або середнього бізнесу.
Аналітики VKURSI проаналізували річну фінансову звітність юридичних осіб за 2025 рік і зіставили показники кількості працівників та балансової вартості активів із новими критеріями.
Найбільшу групу складає мікробізнес: за двома критеріями — до дев’яти працівників та активи до 2 мільйонів євро (103,5 мільйона гривень) — потрапили 237 867 компаній.
До малого бізнесу, згідно з критеріями, відносять ще 10 795 компаній із до 49 працівників та активами до 10 мільйонів євро (517,7 мільйона гривень).
Середній бізнес налічує 3 103 компанії з кількістю працівників до 249 та активами до 43 мільйонів євро (2,23 мільярда гривень).
Найменшу групу складають 516 підприємств зі штатом від 250 працівників та активами понад 43 мільйони євро (2,23 мільярда гривень).
Окрім того, великими підприємствами пропонують вважати ті, у яких держава або орган місцевого самоврядування контролює не менше 25% статутного капіталу або прав голосу, незалежно від кількості працівників, доходу чи активів. Для невеликих громад законопроєкт передбачає виняток.
Зазначені цифри не є остаточними і можуть змінюватися, вважають аналітики. Законопроєкт пропонує альтернативу: компанії можуть відповідати фінансовому критерію або за чистим доходом, або за активами.
Цей підхід важливий для бізнесу через різноманітність його структури. Наприклад, підприємство з великим доходом може мати невелику матеріальну базу, тому для його категоризації вигіднішим може бути критерій активів. В той же час, для капіталомістких бізнесів з дорогим обладнанням та меншими доходами, важливим може стати критерій доходу.
Перехід до європейських критеріїв класифікації спростить взаємодію українських компаній з європейськими програмами підтримки.
Уряд зазначає, що розбіжності у критеріях обмежували можливості українських підприємств у залученні грантів, пільгових кредитів та інвестицій, а також змушували їх окремо підтверджувати свій статус перед європейськими партнерами.
Нові правила мають усунути ці розбіжності та полегшити доступ українських підприємств до європейських програм підтримки.
Зміниться також підхід до груп компаній: якщо підприємство входить до групи та подає консолідовану фінансову звітність, при визначенні його категорії враховуватимуть показники всієї групи як єдиної економічної одиниці.
Таким чином, для визначення статусу підприємств важливими стануть не лише показники окремої юридичної особи.
Нагадаємо:
Раніше уряд схвалив і спрямував до Ради чотири законопроєкти, необхідні для виконання міжнародних зобов’язань та залучення зовнішнього фінансування.
