Аналітичні центри рекомендують уряду оновити стратегію управління воєнними ризиками

Аналітичні центри рекомендують уряду оновити стратегію управління воєнними ризиками

Аналітики запропонували новий підхід до компенсацій бізнесу

Аналітичні центри, що спеціалізуються на економічній політиці, звернулися до уряду з пропозицією зосередитися на збільшенні обсягів страхового, банківського та міжнародного капіталу замість прямих компенсацій бізнесу зі збитків з бюджету.

Зокрема, Центр соціально-економічних досліджень – CASE Україна, Інститут соціально-економічної трансформації, Український інститут правової політики, Інститут податкових реформ та Асоціація податкових консультантів підкреслили важливість переходу до моделі управління воєнними ризиками.

Експерти зазначають, що “державі не потрібно одноосібно компенсувати збитки приватного бізнесу”. Її роль полягає у створенні умов для розподілу ризиків між бюджетом, бізнесом, страховими компаніями, перестраховиками та міжнародними фінансовими організаціями.

Фахівці радять уряду зосередитися на:

  • масштабуванні системи страхування воєнних ризиків;
  • розширенні програми “Доступні кредити 5-7-9%”.

Кабінет Міністрів вже впровадив часткову компенсацію вартості пошкодженого або знищеного майна, а також страхових премій за договорами страхування воєнних ризиків. Проте масштаб збитків істотно перевищує можливості як державної програми, так і приватного страхового ринку.

Ключова проблема полягає не лише у вартості страхових полісів, а й у недостатній ємності ринку для прийняття великих воєнних ризиків. Аналітики підкреслюють необхідність розширення програми компенсації страхових премій та впровадження прогнозованої багаторічної моделі, що забезпечує підтримку підприємств відповідно до визначених ризиків.

Програма повинна передбачати можливість переходу від фіксованих лімітів до диференційованої компенсації залежно від рівня ризику, вартості активів та інших факторів.

Експерти рекомендують додатково запровадити державне перестрахування катастрофічних ризиків, що дозволить розподілити ризик між кількома рівнями:

  1. Бізнес – франшиза 5-10% від вартості об’єкта;
  2. Первинний страховий ринок – комерційне покриття від українських та міжнародних страховиків;
  3. Перестрахування – консолідована ємність міжнародного перестрахового ринку;
  4. Державний stop-loss – гарантія для катастрофічного шару збитків.

Тільки збільшення компенсаційних виплат не вирішить проблему. Держава має зосередитися на останньому, найбільш ризиковому шарі, щоб не заміщати приватний капітал.

Також необхідно впровадити єдину термінологію ризиків та принципи врегулювання збитків для всіх учасників моделі. Експерти вважають, що модель M3 може забезпечити до 1,59 грн страхового покриття на кожну 1 грн бюджетного ресурсу.

Крім того, держава має забезпечити часткове перестрахування воєнних ризиків, що дозволить сформувати привабливий страховий портфель для міжнародних перестраховиків.

Аналітики також акцентують на важливості розширення переліку застрахованих активів, включаючи не лише будівлі та обладнання, а й товарні запаси та сировину. Це допоможе ритейлу, фармацевтиці та виробничим підприємствам продовжувати свою діяльність.

Для фіксації збитків важливо створити єдине вікно, де факт воєнного ураження реєструється протягом 72 годин. Оцінка збитків має проводитися незалежними експертами.

Аналітичні центри також пропонують розширити програму “Доступні кредити 5-7-9%”, створивши механізм кредитування для підприємств, які постраждали від воєнних атак. Державна портфельна гарантія повинна покривати 70-80% кредитного ризику.

Важливо, щоб нові кредити були складовою єдиного пакету із страхуванням, що дозволить зменшити кредитний ризик і забезпечити доступ до фінансування для відновлення.

Поділитися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ять − 4 =