Після майже 17 місяців дискусій законопроєкт про санкції США проти Росії, який може стати першим за каденції Дональда Трампа, отримав підтримку в Сенаті 28 липня, де за нього проголосували 86 сенаторів, а проти – лише 12.
Процедура ухвалення документу активізувалася після раптової смерті одного з його авторів, сенатора Ліндсі Грема.
Співавторам законопроєкту довелося йти на певні поступки адміністрації Трампа. Хоча деякі правки послабили початкові пропозиції сенаторів, законопроєкт все ж надає можливість значного тиску на Росію для завершення конфлікту в Україні.
Докладніше про законопроєкт, його цілі, і чому він викликав незадоволення серед демократів – далі.
Законопроєкт імені Грема
Ліндсі Грема вважали одним із найосновніших прихильників України у Сенаті. Протягом півтора року він намагався закріпити каральні санкції проти Росії за імітацію переговорів.
1 квітня 2025 року Грем разом із сенатором Річардом Блюменталем представили законопроєкт, відомий як Sanctioning Russia Act. Тоді адміністрація Трампа намагалася досягти мирного завершення війни в Україні, тиснучи на Київ.
Законопроєкт пропонує реальні важелі тиску на Москву за відмову від мирних переговорів.
Основною ідеєю є накладання 500-відсоткових мит на весь імпорт з РФ, а також на країни, що купують російську нафту, нафтопродукти, газ та уран, застосовуючи вторинні санкції.
Трамп раніше вже погрожував тарифами країнам, які купували енергоносії в Росії. У минулому році він наклав 25% мито на Індію, що призвело до зниження обсягів закупівель російської нафти.
Згідно з даними Reuters, імпорт російської нафти до Індії в грудні 2025 року скоротився на 22% порівняно з листопадом, а частка російської нафти в загальному імпорті впала до 27,4% – найнижчого рівня за два роки.
Окрім мит, законопроєкт пропонує закріпити вже запроваджені санкції проти Росії, які наразі існують лише у форматі виконавчих указів. Законопроєкт також вимагає блокування активів і візові заборони для вищого керівництва РФ та жорсткі санкції на банківську систему і енергетику.
На момент представлення цієї пропозиції 84 сенатори підтримали її, але вона більше ніж на рік “застрягла” у невизначеності.
Торги з Білим домом
Затримка в розгляді законопроєкту сталася через позицію Білого дому. Трамп наполягав, щоб остаточне слово щодо нових санкцій залишалося за ним, а не Конгресом.
Довгий час Трамп вірив у готовність Москви вести конструктивні переговори, і на питання про санкції відповідав, що це може завадити дипломатії.
Зміни в позиції Трампа відбулися під час саміту G7 у червні 2026 року, після якого Вашингтон почав сигналізувати про зміну підходу до російсько-української війни.
Після візиту Ліндсі Грема в Україну та його смерті, підтримка законопроєкту стала обов’язковою для його колег, які вважали це реалізацією його спадщини.
Новий старий законопроєкт
В результаті переговорів з сенаторами Білий дім домігся певних поступок у законопроєкті.
Максимальну ставку вторинних тарифів знижено з 500% до “максимум 100%”. Вона стосуватиметься лише п’яти найбільших імпортерів російських енергоносіїв та тих, хто допомагає обходити санкції. Обрання країн для мит залишено за Трампом.
Також, на прохання Трампа, у законопроєкт внесли положення про продовження санкцій проти Ірану до 2031 року.
Неочікуваний опір демократів
Демократи висловили занепокоєння щодо законопроєкту Грема, оскільки вважають, що він надає президенту занадто широкі повноваження щодо запровадження мит.
10 сенаторів-демократів проголосували проти законопроєкту під час його розгляду, висловлюючи побоювання про можливість зловживання тарифами з боку Трампа.
Незважаючи на критику, ймовірно, що законопроєкт все ж просуватиметься у Конгресі, хоча його схвалення у нижній палаті може бути складнішим.
Після затвердження Палатою представників, законопроєкт потрапить на підпис до Трампа, який вже висловив підтримку ініціативи Грема.
