15 липня українці святкують два важливих свята – День Хрещення Київської Русі та День Української Державності. Ці події тісно пов’язані між собою, адже їх основною постаттю є князь Володимир Великий, який зіграв ключову роль у формуванні української держави.
Далі розглянемо, чому обидва свята відзначають в один день та які зміни сталися в датах їх святкування.
Чому День Хрещення Київської Русі відзначають 15 липня у 2026 році
Багато українців звикли до того, що свято відзначалося 28 липня. Проте після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар, дати більшості нерухомих церковних свят змістилися на 13 днів.
Тому сьогодні День Хрещення Київської Русі святкується 15 липня. У 2026 році це свято випадає на середу. Незважаючи на державний статус, через воєнний стан цей день залишиться робочим.
Зв’язок Дня Української Державності з Хрещенням Русі
День Української Державності було засновано у 2021 році указом Президента України з метою підкреслити багатовікову історію української державності, що починається не лише з проголошення незалежності у 1991 році.
Перші урочистості відбулись у 2022 році, а у 2023 році Верховна Рада офіційно перенесла святкування з 28 на 15 липня, відповідно до календарної реформи.
Таким чином, День Української Державності та День Хрещення Київської Русі тепер святкуються одночасно, оскільки обидва ці свята пов’язані з князем Володимиром Великим.
Хто та як охрестив Київську Русь
Традиційно вважається, що Хрещення Київської Русі відбулося у 988 році, коли князь Володимир Великий оголосив християнство державною релігією. Проте історики стверджують, що цей процес розпочався значно раніше і тривав не один рік.
Перші згадки про прийняття християнства на Русі пов’язані з князем Аскольдом. За літописами, після походу на Константинополь у 860 році він охрестився разом з частиною своєї дружини. Важливий крок зробила і княгиня Ольга, яка в 957 році охрестилася в Константинополі та намагалася поширити нову віру в своїй державі, проте не знайшла підтримки у свого сина Святослава, що залишався язичником.
Переломним моментом став 988 рік. Після хрещення в Корсуні та шлюбу з візантійською царівною Анною, князь Володимир повернувся до Києва, наказав знищити язичницькі ідоли та організував масове хрещення мешканців міста у водах Почайни – притоки Дніпра. Ця подія стала символічним початком християнізації Русі.
Однак нова віра не поширилася одразу по всій державі; у різних регіонах цей процес тривав ще десятки років.
