Збірна Уругваю на межі: останній шанс на Чемпіонаті світу-2026
Збірна Уругваю опинилася в критичній ситуації на Чемпіонаті світу-2026.
Перемога над командою Іспанії або виліт – які ще можуть бути наслідки для колективу, в якому вже давно немає зірок на кшталт Форлана, Суареса та Франческолі?
Більш того, ця команда Уругваю ще й бореться з внутрішніми проблемами.
Тренер Марсело Б’єлса, відомий як “Божевільний”, завжди залишає після себе шлейф конфліктів, незалежно від країни та клубу, де працює.
***
Цікаво, наскільки треба виснажити гравців на тренуваннях, щоб Феде Вальверде не зміг підвестися з ліжка?
Марсело Б’єлса знову підняв планку своїх тренувальних методів.
Нещодавно Феде разом з Родріго Бентанкуром, Серхіо Рочетом та Мануелем Угарте звернулися до нього, пояснивши, що вони втомлені від надмірних навантажень.
Гравці колективу висловили бажання грати проти Іспанії з низькою лінією захисту та на контратаках, адже підтримувати високий пресинг уже не можуть.
Знаєте, що сталося далі?
Б’єлса закликав усіх зібратися і почав 48-хвилинний монолог про своє бачення футболу.
Більшість уругвайських футболістів просто пішли, не дочекавшись середини його виступу.
Ветеран команди Хосе Марія Хіменес намагався їх зупинити, але його голос загубився в загальному невдоволені. Команда втомилася. Вона більше не може так грати.
***
Це стало зрозуміло ще минулого листопада, коли Уругвай зазнав поразки від молодіжної збірної США з рахунком 1:5.
Тоді Селесте грали так, ніби мали гирі на ногах.
“Я відчуваю, що команда постраждала через мій підхід. Те, що сталося, – результат моєї роботи як тренера”, – сказав тоді Б’єлса, але у відставку не подав, а ще 2 години ділився своїми думками з журналістами.
Це нікого не здивувало. Нормальну людину Ель Локо – Божевільним – не назвеш.
У таборі Уругваю заговорив Луїс Суарес.
“Це переходить усі межі. Ми якось просили Б’єлсу, щоб він хоча б вітався з нами! Я як капітан команди п’ять хвилин говорив йому про наші проблеми, на що він відповів: “Велике спасибі”. Жодної реакції”, – обурювався Ель Пістолеро.
“Ситуація з Каноббіо жахлива. Він змусив основного нападника виконувати роботу новачків, яких ми взяли з собою для спарингів. А потім змусив їх грати замість нас. Це неповага”, – додав він.
За цей бунт Суареса більше не викликали до Селесте, а Агустін Каноббіо не грав за збірну ще два роки, поки не вибачився перед Б’єлсою заради участі в ЧС-2026.
Він забивав голи у ворота Кабо-Верде.
Але зрозуміло, що Б’єлсу це не надто хвилювало.
Перед ЧС він анонсував, що залишить команду після закінчення турніру, а під час нього запам’ятався лише критикою ФІФА та своєю незадоволеністю.
“Я не модель і не маю нічого пояснювати!” – різко відповів він на запитання, в чому ж справа.
Виглядає так, ніби він сам не знає. Здається, Б’єлса втратив останню краплю душевного спокою.
“Коли ми приїхали до Нью-Йорка, він заборонив нам зупинитися та привітати вболівальників. Наказав йти прямо до готелю. А наступного дня під час промови сказав: “За кого грає уругваєць? За народ!” Ми аж розсміялися”, – розповідає Суарес.
***
Унікальність Б’єлси вражає.
Його брат Рафаель працював послом Аргентини в Чилі, а сестра Марія Еухенія була віце-губернаторкою провінції Санта-Фе.
Вони стверджують, що Марсело найрозумніший у сім’ї, але цей розум не приносить радості.
Швидше, він мучить його; заважає спати ночами.
Ще у молодіжній команді Ньюелс Олд Бойз у 1987-му році Б’єлса досяг рівня скаутингу, коли знав всіх дітей у Росаріо! Саме він привів у футбол Габріеля Батистуту, якого не брали через зайву вагу.
Його помічник Хорхе Гріффа згадує: “Коли Маурісіо Почеттіно було 12 років, Б’єлса прийшов до його дому о 2-й годині ночі і сказав матері, що дуже хоче підписати його. Мати повела його до кімнати, але Почеттіно спав. Б’єлса сказав: “Не хвилюйся, мені не потрібно з ним говорити, мені просто потрібно побачити його ноги”.
Великі “футбольні” ноги Почеттіно допомогли Ньюелсу виграти 2 чемпіонства у 1991-92 роках.
Також у тій команді забивав Рікардо Лунарі, якого Б’єлса знайшов у 1985-му, коли 15-річний юнак вразив усіх своїм хет-триком:
“Його поява у нашому житті була величезною зміною. Ми тренувалися годину-півтори, але з Марсело довелося бігати 3 години з концентрацією та інтенсивністю, до яких ми не звикли”, – згадував він.
Не витиснути максимум, а підвести гравця до межі фізичних і моральних сил – ось кредо Б’єлси.
Тому у нього так мало трофеїв.
Люди не роботи. У всіх є право на втому та образу.
Навіть найвідданіші, як Лунарі, зрештою покинули Б’єлсу, щоб не провести життя, як Божевільний:
“Одного разу ми прийшли на тренування, а його не було. Потім почули його крики, але не могли знайти. Аж раптом хтось помітив його на дереві, де він шукав найкращий вид на наше тренування.
У мене немає тієї сили, яка потрібна, щоб бути поряд з ним. Я захоплений футболом, але не думаю про гру 24 години на добу. Не хочу так жити”, – додав він.
***
Чи хоче Б’єлса так жити? Чи, можливо, не вміє інакше? Це теж велике питання.
Його дім – кімната в тренувальному центрі або готелі.
В його гардеробі – лише спортивні костюми.
Б’єлса ніколи не торгується щодо зарплат, натомість на ЧС-2002 він привіз понад 7000 дисків із записами суперників. Очевидці кажуть, що для підготовки 15-хвилинного відео він переглянув 54 матчі.
Ель Локо винайшов не лише просунутий скаутинг, а й сучасний відеоаналіз. Ще у мексиканському Атласі у 1993-95 роках він робив те, про що європейці навіть не мріяли.
Його найуспішнішим проєктом став відбір на ЧС-2002, коли Аргентина здолала всіх – Бразилію з Рівалдо, Уругвай з Рекобою, Колумбію з Аспрільєю.
“Він зібрав нас у холі і сказав: “Я даю вам установку, ви її приймаєте – і бачите результат. Я навчу вас пресингувати високо – біля воріт суперника. Це полегшить нам усім життя”, – згадував Кілі Гонсалес.
“На тактичних заняттях у нас було так багато стрілок на дошці, що можна було подумати, ніби нас обстріляли індіанці”, – жартував Тата Мартіно.
Вони були в захваті, адже результатом це підтверджувалося.
Але на самому Мундіалі Б’єлса зник.
Безкінечний високий пресинг став революційною концепцією, але вичерпав сили команди в момент, коли вони були найбільш потрібні – Аргентина навіть не вийшла з групи.
Після того турніру Б’єлса провів 3 місяці в монастирі.
Проте його стиль неймовірно вразив Пепа Гвардіолу, який шукав натхнення:
“Жодна інша футбольна ідея не привабила мене так сильно, як та, яку в 2002 році запропонувала Аргентина під керівництвом Б’єлси”, – згадував він.
***
Це і є парадокс Ель Локо – він майже нічого не виграв за 40 років, проте вплинув на футбол більше, ніж багато успішних тренерів.
Б’єлса генерує ідеї, але їх реалізують інші.
А Божевільний продовжує боротися з своїм одержимістю.
Легенда свідчить, що у Ньюелсі Б’єлса вийшов до фанатів з гранатою, погрожуючи підірвати себе, якщо його не залишать у спокої після поразки 0:6. Саме тоді його прозвали Локо.
Екснападник чилійської збірної Марк Гонсалес ділиться власною історією:
“Це було після поразки Еквадору у 2008-му. Б’єлса зайшов у роздягальню, був розлючений: ходив туди-сюди і ні з ким не спілкувався. Потім він пішов у іншу кімнату, і довго не повертався. Коли ми зайшли, він лежав на масажному столі голий. Наче хтось має робити йому операцію. Він пролежав там півгодини”, – розповідав він.
Див
