Гол Амада Дьялло, якому судилося стати зіркою
Якщо збірна Кот-д’Івуару зуміє пробитися до плейоф чемпіонату світу-2026, то це, безумовно, буде завдяки голу Амада Дьялло, який він забив на 90-й хвилині матчу проти Еквадору. Це не стало несподіванкою, адже Амад є гравцем Манчестер Юнайтед і оцінюється у 45 мільйонів євро за версією Transfermarkt. Він грає за збірну з 18 років і, без сумніву, вважається зіркою.
Однак мало хто знає його справжню історію, яка почалася зі знайомства з торговцями дітьми.
***
Маєток Амеда Мамаду Траоре, що височіє над нетрями Абіджана, нагадує фортецю. Двоповерхова вілла з басейном, садом і озброєною охороною створює враження, що він – хрещений батько цієї місцевості. Дорослі просто підходять до Траоре, щоб потиснути руку, а діти біжать з саморобними м’ячами, сподіваючись отримати увагу дядька Амеда, який міг би взяти їх до свого клубу Лідер Фут. Хоча там немає ані трав’яного поля, ані роздягалень, Траоре запевняє, що справжній талант видно і без них. Тут він і розгледів Амада Дьялло.
На книжковій поличці “дядька Амеда” досі зберігаються численні фотографії з кубками та медалями юного Амада, отриманими в Європі. Однак через цю історію Траоре більше не може виїжджати до Євросоюзу – інакше його арештують.
“І що я зробив? Амад та інші хлопці ходили до школи майже до 18 років. Кожен мав свою спальню та проводив вільний час у колі власних друзів. Я ніколи не втручався!” – захищається Траоре.
***
Це все почалося у 2012-2013 роках. Спершу Траоре та його дружина Марина, маючи візу на проживання в Італії, перевезли до країни своїх синів – 13-річного Амеда Жуніора та 10-річного Амада. Згодом до них приїхали сестра Марини з чоловіком і ще два хлопці такого ж віку. Усі поселилися неподалік в сільській місцевості, намагаючись не привертати уваги.
Футбольний агент Даміано Драго швидко взяв хлопців під опіку і повів по футбольних школах, де їх талант відразу помітили. У 2015 році Амада прийняла школа Аталанти, а Амеда Жуніора – Емполі. Інші два хлопці також знайшли своє місце в нижчих лігах Італії.
Однак незабаром поліція Італії зайнялася розслідуванням і почала таємну операцію під назвою “Слоненя”. Підозри виникли через дивну ситуацію в сім’ї, де брати не зовсім схожі, не спілкуються і навіть не підписані один на одного в соцмережах.
Спочатку під арешт потрапив Драго, який, після допитів, погодився свідчити в обмін на умовний термін замість реального ув’язнення.
***
Траоре насправді не був батьком хлопців, а вони навіть не були родичами. Це все було бізнесом. Переміщення до багатої Італії перетворювало дітей на боржників, що дозволяло торговцям забирати левову частину їхнього доходу. ДНК-аналіз підтвердив свідчення Драго, і Траоре змушений був втекти.
З Абіджану він запевняє репортеру, що є рідним дядьком Амеда Жуніора, якого нібито назвали на його честь. Щодо Дьялло, то його історія складніша:
“Я його всиновив. В мене є папери. Ви не знаєте, з якої він родини, а я знаю. Багато хлопців прибувають до Європи в жахливому стані. А тепер подивіться на Амада. Він має гарну освіту, тренувався на найкращих полях, добре харчувався. Ми про нього піклувалися”.
Свідки в Італії підтверджують – Траоре каже правду. Навіть прокурори в своїх висновках зазначили, що “це не була торгівля людьми в найгіршому сенсі, оскільки хлопці вели нормальне життя зі своїми фальшивими батьками”.
Що стосується самих футболістів, ані Амед Жуніор, ані Амад не висловилися про цю ситуацію. Натомість їхні вчинки промовляють самі за себе. Дьялло прибрав прізвище “Траоре” з паспорта, коли йому виповнилося 18, а у 2021 році, перед трансфером до Манчестер Юнайтед, змінив агента. Можливо, борг було сплачено.
***
Чи живі справжні батьки Амада? Чи добровільно вони позбулися сина? Розслідувач Ед Гокінс запевняє: “Це нормальна ситуація для західної Африки. Сім’ї тут розглядають футбольну славу як єдиний вихід із бідності”.
Старші жінки в Абіджані пригадують, як юний Амад допомагав матері на ринку, де він пробігав з кошиками. Кажуть, що його батько, за місцевою традицією, мав кілька дружин, тому сина не виховував.
“Життя в Аджаме – це боротьба за виживання, що тренує тебе на все життя”, – підсумовує Траоре, згадуючи, як натрапив на малого.
***
Амед Мамаду ніколи не розповість, скількох ще дітей він відправив до Європи. Багато з них, імовірно, не досягли бажаного успіху. У 2013 році благодійна організація Foot Solidaire повідомила, що масштаби “футбольної” торгівлі дітьми в Західній Африці досягли 15 тисяч хлопців на рік.
Місцеві жителі поважають Траоре не просто так – він стримав слово, чого не скажеш про багатьох на їхніх вулицях.
Наприклад, інший учасник ЧС-2026 від Кот-д’Івуару Сімон Адінгра став жертвою шахрая, який вдав із себе агента. Його мати позичала гроші, щоб він міг поїхати на перегляд, але по прибутті з’ясувалося, що турніру не відбулося, а агент зник.
Багато хлопців не досягають успіху. Їх відправляють у рабство або змушують працювати, аби сплачувати “борг”. І все ж вони їдуть, а їхні батьки їх продають.
“Нашому футболу бракує фінансування. Нам потрібно, щоб районні очільники разом з власниками клубів інвестували в інфраструктуру. Доки цього не станеться, діти далі тікатимуть до більш розвинених футбольних країн,” – констатує опозиціонер Лакун Уаттара.
***
Тим часом Амада Дьялло забиває за збірну на ЧС. Минулого сезону він відіграв 2346 хвилин у АПЛ за Ман Юнайтед та віддав кілька класних асистів. Його “брат” Амед Жуніор, після невдачі в Борнмуті, переїхав до Марселя, де успішно виступає в оренді. Можливо, він теж грав би на Мундіалі, якби не травма.
Для Кот-д’Івуару вони – напівбоги. Ті, хто вирвався.
“Коли я дивлюся на них, я розумію, що зробив дещо важливе для своєї країни,” – запевняє Траоре, після чого настає пауза.
Виникає питання: на чиєму боці правда, і хто ж цей чоловік із сигарою в зубах? Злочинець? Благодійник? Бізнесмен? От якби запитати напряму у Амада, але той завжди мовчить.
Всі вони мовчать. Мовчання – основне правило їхнього світу, аби хоч один хлопець із тисячі в Аджаме отримав шанс стати своїм на “Олд Траффорд”.
