День скорботи: Україна вшановує пам’ять жертв війни 22 червня

22 червня 2026 року український народ вшановує пам’ять мільйонів людей, чиє життя забрала найкривавіша війна XX століття. Цей день скорботи не лише символізує дату в календарі, а й нагадує про трагедію, яка вплинула на практично кожну українську родину.

Чому 22 червня стало Днем скорботи

Саме 22 червня 1941 року нацистська Німеччина розпочала масований наступ на Радянський Союз. Для України це стало початком одного з найтрагічніших етапів в історії. Українські міста і села опинилися в епіцентрі боїв, окупації, репресій та масових злочинів проти цивільного населення.

День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни був встановлений Указом Президента України №1245/2000 від 17 листопада 2000 року. Головною метою цього дня є вшанування співвітчизників, які загинули під час Другої світової війни, а також нагадування про жахливі наслідки воєнних конфліктів.

Україна в епіцентрі Другої світової війни

Хоча Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 року з нападу нацистської Німеччини на Польщу, для більшості українських територій ключовим моментом став ранок 22 червня 1941 року. Незважаючи на угоду Молотова-Ріббентропа, нацистські війська атакували радянські позиції по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря.

Перші удари німецької авіації припали на Київ, Львів, Житомир, Севастополь та інші міста. Вже через кілька місяців значна частина України опинилася під окупацією.

Територія України стала одним із головних театрів воєнних дій у Європі. Тут мали місце масштабні битви, функціонували підпільні організації та партизанські загони. Окупаційний режим супроводжувався масовим терором, депортаціями, примусовою працею та Голокостом.

Одним із найжахливіших символів нацистських злочинів став Бабин Яр у Києві, де відбувалися масові розстріли єврейського населення, військовополонених, підпільників та представників інших переслідуваних груп.

Масштаби втрат України

Історики вважають Другу світову війну найбільшою гуманітарною катастрофою в історії України. За різними оцінками, загальні демографічні втрати становили від 8 до 10 мільйонів людей.

Серед загиблих були військовослужбовці, учасники підпілля, жертви Голокосту, цивільні громадяни та ті, хто загинув під час депортацій і примусових робіт. Близько 5 мільйонів з них складали мирні жителі.

Понад 2,2 мільйона українців було вивезено на примусові роботи до Німеччини. Ще близько 10 мільйонів людей залишилися без домівок. Більше 700 міст і селищ, а також майже 30 тисяч сіл були повністю або частково зруйновані.

За масштабами людських втрат Україна перевершила сумарні втрати Великої Британії, США, Канади та Франції.

22 червня 2026 року День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни набуває особливого значення для українців. Адже сучасні події знову забирають життя наших людей, нагадуючи, що свобода і незалежність держави даються надзвичайно дорого.